Як говорити з дітьми про війну та пояснити, що це? Поради від сімейної і дитячої психологині Світлани Ройз
Як стати волонтером в Україні: чим можна допомогти армії?
24 лютого за наказом Володимира Путіна Росія варварськи вторглася на територію України та розпочала повномасштабну війну. У багатьох українських містах ідуть запеклі бойові дії, чути звуки обстрілів та вибухів. Люди змушені ховатися у підвалах та бомбосховищах, щоб урятувати свої життя та життя своїх дітей. Останнім доводиться найскладніше, адже розуміють вони мало, а гучні звуки обстрілів і вибухів дуже їх лякають.
Перша медична допомога при переломі: покрокова інструкція від МОЗ
Як зупинити кров? Вчимося правильно накладати джгут при кровотечі
Травмпункти Києва для дорослих та дітей: список, куди можна звернутися
Як говорити з дітьми про війну та пояснити, що це?
Про те, як пояснити дитині, що таке війна, та допомогти їй психологічно, розповіла сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз:
- Ми можемо пояснити, що війна — це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо дитина знає, що таке цінності, можна пояснити, що цінності людей і країн можуть не збігатися;
- Війна — це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: «Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці. А для того, щоби ми були в більшій безпеці, нам треба прислуховуватися одне до одного, важливо, щоби ти робив те, що я кажу. Ти відповідаєш за те-то й те-то». Дитину важливо зробити відповідальним за щось. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами;
- Корабель не тоне на воді, він тоне, коли вода потрапляє всередину нього. Тому не так важливо, що зовні, важливо — що ми впускаємо всередину.
Далі — кілька порад, як допомгти дитині:
- Режим дня. Робіть усе, що ви робили раніше, якщо є така можливість. Якщо дитина їла завжди о певній годині та є можливість так робити і надалі — продовжуйте. Те, що зараз пов’язує нас із мирним часом, буде на користь;
- Важливо створювати безпечний простір. Наприклад, будиночки чи «халабуди», сидіти на підлозі, малювати будиночки, гратися в хованки. Те, що може давати відчуття кордонів;
- Грати в псевдоагресивні ігри. Наприклад, битися подушками, бігати і кричати, грати в боулінг чи збивати кульки;
- Використовуємо протокол для дітей у стресі, про який я дізналася від одного з моїх викладачів з Ізраїля Олександра Гершанова. Коли людина пережила стрес, перше, що треба зробити — обійняти її. Але водночас важливо старатися не торкатися відкритих частин тіла, бо це може спричинити ще більшу невротизацію. Ми можемо взяти людину за руку, якщо інший контакт неможливий;
- Розмахувати руками, як маятником.
Читай також:
#ДобріІсторії: Добре серце українських лікарів
#ДобріІсторії. IT-спеціаліст Андрій: «Ще два тижні тому я працював у Литві»