Жертвам сексуального насильства: куди звертатися по допомогу, та як пережити трагедію

Жертвам сексуального насильства: куди звертатися по допомогу, та як пережити трагедію

Сексуальне насильство та зґвалтування – одні з найгостріших соціальних проблем сьогодення. І ніхто не застрахований від подібних ударів долі. В цьому матеріалі розповідаємо, як варто діяти, якщо ви стали жертвами сексуального насильства – куди звертатися по допомогу, та як позбутися почуття провини

14 грудня о 21:00 Новий канал покаже довгоочікувану прем’єру молодіжного трилера «Перші ластівки. Zалежні». Як і минулого сезону, серіал не просто підніматиме гострі соціальні теми, а й надаватиме допомогу тим, хто з ними зіштовхнувся. Саме для цього Новий канал запустив інформаційний спецпроект «Моя НеZалежність» у співпраці з громадською організацією «Ла Страда-Україна» та освітньою кампанією #stop_sexтинг. Це окремий розділ на сайті з серією матеріалів, присвячених темам безпеки в світі онлайн та офлайн.

Наслідки секстингу: що робити, якщо вас шантажують інтимними фото або відео

Тема сексуального насильства близька обом організаціям. Експерти #stop_sexтинг проводять інформаційно-освітню кампанію з метою попередження та боротьби з цією проблемою в інтернет-просторі. Діяльність «Ла Страда-Україна» направлена на допомогу тим, хто постраждав фізично.

Жертвам сексуального насильства: куди звертатися по допомогу, та як пережити трагедію

– Наша організація забезпечує роботу двох Національних гарячих ліній – Національної гарячої лінії для дітей та молоді, а також Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, – зазначила Альона Кривуляк, координатор Національної гарячої лінії «Ла Страда-Україна», співпраця з якою допомогла «Першим ластівкам» врятувати понад 20 тисяч життів. – Звернення від осіб, які постраждали від сексуального насильства чи зґвалтування, надходять на обидві гарячі лінії:

– Якщо ми говоримо про дітей, то найчастіше це звернення стосовно сексуального насильства чи розбещення з боку найближчих людей – батьків, опікунів, родичів. Про це переважно повідомляють не самі діти, а інші небайдужі дорослі, які дізналися про такий випадок, але не знають про алгоритм дій для вирішення даної ситуації. Самі діти можуть навіть не ідентифікувати, що вони постраждали від сексуального насильства чи розбещення, адже кривдник все це намагається приховати і, наприклад, дати дитині установку, що це є «гра», «секрет»;

– Якщо ми говоримо про підлітків, то вони, як правило, телефонують або пишуть самі: розповідають про випадки сексуального насильства чи зґвалтування з боку найближчих родичів. Тінейджерки часто повідомляють про випадки сексуального насильства з боку батька, вітчима, старшого брата, дядька, дідуся, сусіда, бойфренда. Підліткам доволі складно про це розповідати, оскільки їм страшно, соромно, вони впевнені, що їх можуть звинуватити у тому, що трапилося. Але справді хочеться, аби ситуація припинилася. На жаль, часто вирішення проблеми сексуального насильства чи зґвалтування і зменшення болі переживання щодо даної ситуації вони вбачають у суїциді чи селфхармі;

– Якщо ми говоримо про молодь, вони найчастіше звертаються з запитами стосовно сексуального насильства чи зґвалтування з боку свого партнера. Молоді люди можуть зв’язуватися із нами з певною психологічною травмою, яка є у них через переживання акту сексуального насильства чи зґвалтування у дитячому віці (з боку найближчого оточення – батьків, рідних). А молоді дівчата розповідають, як пережили випадок сексуального насильства з боку свого друга, знайомого, сусіда, водія таксі. Крім того, молодь часто повідомляє про випадки сексуальних домагань, які трапилися з ними у навчальному закладі, на роботі, в громадських місцях, у транспорті;

– Якщо ми говоримо про дорослих, то найчастіше звертаються жінки, які постраждали від сексуального насильства чи зґвалтування з боку свого чоловіка, цивільного чоловіка, колишнього чоловіка, партнера, з яким вони познайомилися на сайтах знайомств. Також вони повідомляють про випадки потрапляння у ситуацію сексуальної експлуатації, яка трапилася через виїзд за кордон з метою працевлаштування або відбулася на території проведення операції об’єднаних сил (з боку українських військових) чи на непідконтрольній Україні території (з боку бойовиків).

Шоуранер «Перших ластівок. Zалежні» відповів на 5 найпопулярніших запитань про серіал

Жертвам сексуального насильства: куди звертатися по допомогу, та як пережити трагедію

За словами Альони Кривуляк, координатора Національної гарячої лінії «Ла Страда-Україна», у процентному співвідношенні випадки сексуального насильства або зґвалтування не є частими порівняно з іншими видами насильства. Але це не означає, що таких випадків мало. Просто в нашій країні тема сексуального насильства є доволі табуйованою, про неї не заведено говорити. А самим постраждалим часто буває соромно зізнаватися у тому, що з ними сталося. Їм страшно отримати осуд або певне стереотипне твердження, що «вони самі в цьому винні».

Чому у постраждалих від сексуального насильства чи зґвалтування виникає почуття провини, та як з ним боротися?

Особа, яка постраждала від сексуального насильства, насамперед боїться почати про це говорити. При цьому постраждала особа переживає ряд емоцій всередині себе: спустошеність, закритість, страх осуду з боку найближчого оточення, зневіру, образу, звинувачення себе та інших, страх, депресію, безпорадність тощо. В подібній ситуації може опинитися кожна/-ий, тому варто дати зрозуміти постраждалій особі, що вона не могла знати про те, що така ситуація з нею станеться. Її неможливо передбачити, і постраждала особа не винна у тому, що ця ситуація з нею трапилася. Для того, аби це зрозуміти, потрібен час, бо переживати всі ті емоції і почуття, які переживає людина, постраждала від сексуального насильства чи зґвалтування, – це нормально.

Підібрати слова, які могли б загоїти рани постраждалого від сексуального насильства чи зґвалтування, доволі складно. Але координатор Національної гарячої лінії «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк поділилася корисною шпаргалкою. Найкраще підлітків та молодь, які постраждали від сексуального насильства чи зґвалтування, мотивують наступні слова:

«Відчувати біль – це нормально. Відчувати страх – це нормально. Відчувати злість – це також нормально. Ця ситуація трапилася з тобою. Це неприємно, це боляче, це важко. Але це трапилося. Проте ти маєш розуміти, що це є лише певним вузлом у твоїй лінії життя, який треба пропрацювати. Ця ситуація не повинна керувати тобою. Ти можеш керувати нею, ти можеш її переживати, ти можеш її пережити. Бо лише ти вправі керувати своїм життям. Жодна ситуація не вправі, а ти – вправі. Кожна людина має право розпочати все з чистої сторінки, і ти не є виключенням. І зараз тобі дуже важливо не бути наодинці з собою і своїми думками, емоціями і переживаннями. Тобі важливо отримати підтримку в той час, коли ти цього потребуєш. Це нормально, це не страшно. Дай собі шанс змінити цей стан. Дай собі шанс бути почутою/почутим. Дай собі шанс отримати підтримку. Дай собі шанс отримати допомогу. Дай собі шанс на нову сторінку твоєї власної книги життя. Ти можеш це зробити для себе».

Пишаємося! «Перші ластівки» потрапили у шорт-лист премії американської Promax Global

Жертвам сексуального насильства: куди звертатися по допомогу, та як пережити трагедію

Які істини необхідно донести тим, хто постраждав від сексуального насильства чи зґвалтування, та про що варто пам’ятати тим, хто намагається допомогти їм пережити трагедію?

  • Ви завжди маєте пам’ятати, що ви не сама, адже поруч з вами є люди, які хочуть вас підтримати, які хочуть вам допомогти. Отримати підтримку, розуміння та прийняття людини, яка вже звернулася за допомогою – це надзвичайно важливо.
  • Насамперед вам варто потурбуватися про власну безпеку. Тому в розмові на гарячій лінії необхідно заспокоїти постраждалу особу та переконатися, що її простір є безпечним.
  • Ніхто не заслуговує на жорстоке ставлення до себе. Це основна ідея, на якій варто акцентувати увагу постраждалої особи.
  • Ви – сильна особистість, адже впоралися з цієї надскладною ситуацією і зберегли своє життя. Варто підкреслити позитивні сторони та якості людини, які можуть допомогти їй впоратися з ситуацією, що трапилася.
  • Ви не винні у тому, що трапилося. Хоч як би жорстоко це звучало, але ніхто й ніколи не може бути застрахований від сексуального насильства чи зґвалтування. Це може статися з будь-ким. Але важливо також наголошувати на тому, що відповідальність за скоєний злочин несе ґвалтівник, а не постраждала особа! Крім ґвалтівника ніхто інший не винний у ситуації, що трапилася.
  • Ви маєте знати, що існує ряд служб, центрів, фахівців, які готові надати вам підтримку та необхідну допомогу. Важливо проінформувати постраждалу особу про її права та можливість отримати професійну допомогу (юриста, психолога, психотерапевта, лікаря тощо). Обов’язково потрібно зробити акцент на зверненні до правоохоронних органів та медичних закладів, пояснивши, як це важливо та необхідно в даній ситуації.
  • Зараз ви можете самостійно прийняти рішення, як діяти далі… Надати постраждалій особі можливість самостійно вирішити, що, коли і кому вона розповість про те, що сталося. Також варто приймати і варіант, що постраждала особа не захоче звертатися по допомогу до інших структур.

10 серіалів, знятих у форматі «Перших ластівок»: добірка крутих антологій

Що може допомогти пережити сексуальне насильство чи зґвалтування?

  1. Сприятливий та безпечний простір. Надати постраждалій особі можливість почуватися в безпеці, щоб почати вільно говорити про ситуацію, яка склалася. Якомога частіше перебувати в оточенні людей, з якими комфортно та приємно бути поруч. Організувати своє життя таким чином, щоб лишалося якомога менше часу на роздуми з приводу ситуації, яка сталася (відпочинок, захоплення, творчість тощо).
  2. Виражати почуття – це важливо… Дати постраждалій особі можливість озвучити всі хвилювання та страхи, які не дозволяють їй рухатися далі, з метою вирішення ситуації. Важливо наголосити, що виражати свої почуття – це природно.
  3. Власні ресурси. Допомогти постраждалій особі усвідомити наявність резервних можливостей, разом з нею знайти вихід із ситуації, що склалася.
  4. Професійна допомога. Звернутися до психолога/психотерапевта, аби своєчасно отримати психологічну підтримку та мати можливість з кимось поділитися своїми відчуттями та переживаннями.
  5. Віра у себе. Необхідно вселити віру у власні сили та майбутнє, адже наші думки матеріальні.
  6. На все потрібний час… Варто підтримати та повірити разом із постраждалою особою в те, що вона обов’язково здолає свої переживання, а стан, в якому вона перебуває зараз, мине, але для цього просто потрібний час. І в неї цей час є.

Експерт і учасники ТМПУ знялися в «Перших ластівках. Zалежні»

Якщо ви стали жертвою сексуального насильства, не варто мовчати. Звертайтеся по допомогу:

  • До поліції за номером 102 та до швидкої медичної допомоги за номером 103;
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;
  • До центрів соціально-психологічної допомоги;
  • До близької людини.

Крім того, звернутися по допомогу можна на Національну гарячу лінію для дітей та молоді «Ла Страда-Україна» за номерами: 0-800-500-225 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України) або 116111 (безкоштовно з усіх мобільних телефонів по всій території України). Лінія працює по буднях з 12:00 до 20:00. Якщо з якихось причин ти не можеш зателефонувати, можна скористатися месенджерами та соціальними мережами (всі електронні канали працюють цілодобово):

Прем’єра серіалу «Перші ластівки. Zалежні» – 14 грудня о 21:00 на Новому каналі.