Переможниця «Супер Топ-модель по-українськи» через напад російських військ на Україну вимушена була тікати з рідного Миколаєва під обстрілами. Як країну для тимчасового прихистку Таня обрала Ірландію. Яким був її шлях, чому саме ця країна и які документи потрібно там оформили українцям, модель розповіла в другому випуску проекту «Предметка. Переселенці» на YouTube Нового каналу.
– Я вирішила, що буду їхати до країни, де всі розмовляють мовою, яку я розумію, – пояснила ведучому «Предметка», Сергію Нікітюку Таня. – Я добре знаю англійську, тому в англомовній країні буду кориснішою, зможу працювати. Модельний контракт зараз не має сенсу шукати, адже я розумію, що не зможу спокійно посміхатися на камеру, бо у мене в голові просто бардак.
«Прямі потрапляння снарядів…будинку просто немає»: Аня Суліма – про квартиру в Ірпені та сусідів
Шлях від Миколаєва до Ірландії для Тані тривав майже тиждень:
– Спочатку я приїхала в невеличке містечко біля польського кордону, звідти поїхала до Варшави автобусом. Коли була там, мені написав друг з Миколаєва, який зараз живе у Вроцлаві, і запросив у гості. Я поїхала до нього потягом, провела у Вроцлаві дві доби і придбала квитки на літак до Ірландії. До речі, будьте уважні, якщо ви також плануєте летіти, не беріть авіаквитки через Британію, бо все одно вам буде потрібна віза. Ми летіли маршрутом Вроцлав – Дюссельдорф – Дублін.
Таня Брик зізналась, що після перетину кордону українцям всі намагаються допомогти, тому вона витратила зовсім небагато власних грошей:
– У мене з собою було 700 доларів готівкою і трошки на карті. З них я витратила близько 200 доларів на квиток на літак до Ірландії і все. Коли ти перетинаєш український кордон, тобі всі так хочуть допомогти, що ти можеш взагалі не витрачати грошей. До кінцевої точки (у мене це був Вроцлав) для тебе всі квитки безкоштовні.
«Тривожна валіза була лише в доньки»: Олександр Педан – про перший день війни
Арина розповіла, як у Латвії отримати тимчасовий захист, оформити допомогу та виплати
– Коли ми прилетіли в Ірландію на паспортному контролі запитали, чи є у нас друзі в Ірландії, чи потрібна допомога із поселенням. Ми віддали наші паспорти і ще кілька годин чекали в аеропорту. Потім всіх українців розділили на групки і посадили в буси. Це була така комедія! Пізня ніч, ми всі сидимо в тому бусі й не розуміємо, куди нас везуть, нам ніхто нічого не каже. Ми їхали години 2-3, мій телефон майже розрядився… Подруга мене підбила таки запитати у водія, куди ми їдемо. Але він говорив: «Хвилинку, хвилинку», комусь постійно дзвонив і сперечався через гроші. Думаю: «Боже, нас що, везуть продавати? Куди ми їдемо?!». Але в решті решт все було добре, і нас довезли до готелю, де ми зараз безкоштовно живемо.
Таня розповіла, що українцям в Ірландії допомагають із житлом у невеликих містечках, селять у готелі безкоштовно на строк 6 місяців, але скоріше все цей термін подовжать на рік. Також українці в Ірландії можуть отримувати щомісячні виплати після оформлення документів, це близько 200 доларів на дорослу людину на тиждень і 115 доларів на дитину.
– Нам дали кілька дні оговтатись, потім до нас прийшов в готель соціальний працівник і розповів, які документи треба зробити. Заповнювали ми їх прямо в готелі. Спочатку треба було зробити PPS number (на зразок нашого ідентифікаційного коду), після цього треба отримати Public Service Card, але запис роблять переважно на місяць вперед. Коротко про Ірландію: тут всі дуже-дуже повільні, і дуже багато бюрократії!
Таня розповіла, що не планує отримувати статус біженки, адже це накладатиме на неї певні обмеження:
– Якщо оформлювати в Ірландії статус біженця, не можна покидати те місто, де ви знаходитесь, і не можна півроку працювати. Але я хочу швидше знайти тут роботу за фахом, мати змогу за бажанням поїхати в інше місто, тому й не оформлювала біженство.
У «Предметці» Таня Брик також розповіла, як в її життя прийшла війна, чому батьки залишились під вибухами в Миколаєві, куди вона хоче поїхати з Ірландії та чи планує повертатись в Україну. Дивіться у повному відео другого випуску проекту Нового каналу «Предметка. Переселенці».