«Їхня зброя була направлена на мене»: Аня Суліма – про страшну дорогу до кордону

У другому випуску проекту «Предметка. Переселенці» блогерка, фіналістка проекту «Екси» на Новому каналі Аня Суліма розповіла, як вивозила малолітню сестру і двох собак до Польщі

На момент початку повномасштабного вторгнення росії Аня жила у Вінниці, а її мама з молодшою сестрою Сашею – в рідному Кривому розі. 13-річна дівчинка від страху почала заїкатися, і стало зрозуміло, що її потрібно терміново вивозити з країни. А оскільки мама Ані Суліми не погодилася залишати домівку, блогерка змушена була сама виїжджати за кордон із малою.

Арина розповіла, як у Латвії отримати тимчасовий захист, оформити допомогу та виплати

«Поселили з колишніми в’язнями»: Арина Любітєлєва – про життя переселенця в Іспанії

Та перед тим, як перетнути кордон, потрібно було з Кривого Рогу довезти дівчинку до Ані, і це стало непростою задачею в умовах війни:

– Наша подорож – це взагалі якийсь треш, – зізнається Суліма. – Мама знайшла маршрутку, яка їхала з Кривого Рогу до кордону з Польщею. Ми домовилися з водієм, що у Вінниці я зможу до них підсісти. І коли залишалося десь дві години до їхнього приїзду до Вінниці, водій повідомив, що через обстріли вони їхатимуть іншою дорогою – через Бердичів. Мені пощастило, вдалося домовитись із друзями, які мене з двома собаками таки відвезли машиною до Бердичіва, і там я вже сіла в маршрутку до Саші.

Аня з молодшою сестроюАле, як виявилося, це був лише початок. Заплативши 5 000 грн за сестру і 100 доларів за себе, Аня змушена була їхати в багажнику:

– Місць у салоні не було зовсім, тому я з собаками, ще четверо жінок і двоє дітей їхали в багажнику, сидячи на своїх речах. Ми пересувалися лісами-полями, щоб не зустріти окупантів, і ця дорога була найстрашнішим, що трапилося зі мною за все життя. Ми постійно зупинялись, а оскільки я сиділа в багажнику без вікон, то не бачила – це блок-пост чи ні. Було дуже страшно! Під час однієї з зупинок в цілковитій темряві двері багажника маршрутки раптом різко відчинились, а за ними стояли четверо чоловіків з автоматами. Вони дивилися просто мені в очі, і їхня зброя була направлена на мене. Єдина думка в той момент: «Хоч би наші, хоч би наші, будь-ласка!» Коли чую, один з військових каже: «Слава Україні!» В цей момент було відчуття, ніби на мене вилили відро води. Бо я дуже перелякалася, думала, все – мить, і вони стріляють у мене, в сестру, в собак. Боялась, щоб саме по дорозі нас не вбили. Бо знаю, що моїх сусідів з Ірпеня розстріляли, коли вони намагалися евакуюватись…. І це було найстрашнішим – коли ти їдеш і не знаєш: зараз на міні підірвешся, тебе застрелять до біса чи ти таки доїдеш.

Як Аня Суліма з сестрою перетинали кордон із Польщею, чому їх виселили з першого будинку, як дівчата змогли влаштувати своє життя в чужій країні та які документи оформляли, дивіться у повному випуску «Предметка. Переселенці» з Анею Сулімою та Танею Брик.

Читай:

Арина Любітєлєва – про Соню Стужук: «Вона просто доводила нас до істерики!»