Інсайдер в’ю: як знімають перший веб-серіал StarLightMedia?
Як це – знімати під час карантину? Як це – з нуля зібрати серіал від ідеї до прем’єри? Зараз ви дізнаєтеся ексклюзивні подробиці, адже заради репортажу я перевтілилася з журналістки у актрису-початківця. Мене звати Торі Торн. І забігаючи наперед, скажу, що стресу для мене було більше, ніж коли я працювала на «Євробаченні-2017» чи випитувала ексклюзив у Вєрки Сердючки.
Галас навколо «Fake»?
«Fake» – це комедійна легка історія з серйозним підтекстом. У центрі сценарію – історія дівчини Лізи (Аня Остапенко), яка будує яскраве насичене життя у… Instagram. Вигадана «реальність» настільки її затягує, що починає провокувати на дивні вчинки.
Веб-серіал «Fake» придумав та реалізовує діджитал-відділ Нового каналу. І як його частина я не могла пропустити можливості пробратися на знімальній майданчик. Цього разу вже не дивилася з боку, а… грала епізодичну роль, яку запропонував мені шеф-редактор серіалу Олексій Бардишев. Мене взяли на роль одногрупниці Каті, яка викриває головну інтригу «Fake»: розкриває обман, у якому живе інстаграмерша Ліза. І ось тут вже почався легенький мандраж! Чому? Та бо запороти таке не можна!
Аня Остапенко та Лілія Цвєлікова
Fake: підготовка
Зазвичай свої сценарії актори отримують задовго до початку зйомок. Разом з режисером проводяться читки та проходить робота над персонажами. Це не тільки про заучування слів, а й про дрібні деталі, які роблять героя саме таким. Це може бути фірмовий погляд, жест чи інтонація голосу (як у Джої Трібіані з «Друзів»). Але я свій сценарій отримала лише за кілька днів дозйомки, бо ж персонаж епізодичний.
Поринь у Fake! Новий канал знімає веб-серіал про інстаграмне життя
У день Х я приїхала на знімальний майданчик на годину раніше! Отак мене тягнуло в кадр та до людей після трьох місяців карантину. Зйомки проходили у Європейському університеті. Уся команда була у масках, знімати їх можна було тільки акторам в кадрі. Атмосфера totally love, яка панувала на знімальному майданчику, тамувала внутрішнє напруження та трохи заспокоювала. Для StarLightMedia «Fake» – перший веб-серіал. А новий формат диктує нові правила.
Аня Остапенко
Усі «переміщення» актора на знімальному майданчику прописують у спеціальний графік. Виглядає це приблизно так: прибуття, початок костюмування, кінець костюмування, початок гриму, кінець гриму, опетличування, вихід на знімальний майданчик та кінець роботи. І так, звук пишеться одразу з картинкою. Тому варіанту порухати губами в кадрі, а потім переозвучити немає. Грим та костюмування проходить під чітким кураторством режисера-постановника Андрія Оленича. Візажисти та гримери розробляють образи для кожного героя і узгоджують їх з ним. Адже зовнішній вигляд персонажа, як і людей у житті, показує, ким вони є насправді. Тому коли мій образ завершили, у режисера «Fake» Андрія Оленича запитали: «Як тобі Катя?»
Камера, мотор!
З колегами по сценах я знайомилася уже в процесі. Виявляється, аби працювати разом, достатнього лише привітатися. Перша сцена була з головною героїнею Лізою, яку грає Аня Остапенко, знімалася нібито на парі в театральному університеті. Режисер-постановник «Fake» Андрій Оленич посадив нас з Анею та розказав, чого очікує у цій сцені.
– Зараз у нас буде звичайна пара в театральному виші. До перерви ви можете дивитися у свої телефони, шушукатися, але коли зайде викладач, одразу переключитеся на нього. Аня і Торі, ви знімаєте сторіз в Instagram. Торі, ви з нею не подружки, бо Ліза уже всім набридла. Аня, ти відігруєш хвилювання і робиш те, що тобі треба для твого блогу, – дав настанови режисер.
Андрій Оленич та Женя Лісничий
Виявилося, що професійні актори хвилюються не менше, ніж епізодичні. Окрім нас, у цій сцені ще грали актори масових сцен. Зазвичай це не професійні актори, а люди, яким цікаво буде подивитися на себе в кадрі.
Як думаєш, скільки дублів потрібно зробити, щоб зняти одну сцену? Точну цифру не назву, але значно більше, ніж я очікувала. І потрібно врахувати всі деталі, щоб не було «кіноляпів». На майданчику навіть присутня спеціальна людина, яка слідкує за тим, щоб склейки по кадрам були чистими. Наприклад, щоб акторка тримала сумку у тій же руці або поклала телефон у ту ж кишеню. Для мене це було незвично, бо у студійних форматах все знімають у режимі лайву, без дублів. Сцену зняли, і вкінці Аня мені подякувала! Це був шок! Виявляється, актори дякують одне одному по закінченню спільної роботи.
Женя Лісничий, Лілія Цвєлікова, Торі Торн
У веб-серіалу «Fake» доволі незвичний формат. Так, деякі кадри знімають на мобільний в стилі сторіз Instagram. Тоді в кадр до актора сідає режисер і контролює усю зйомку. Знімати треба не на фронталку, а на нормальну камеру. Так важко зрозуміти, що у тебе по картинці. А режисер підкаже, як повернути руку або і сам потримає телефон.
Є переможець! Який трек прозвучить у веб-серіалі Нового каналу?
Для другої сцени мені потрібно було змінити одяг та зачіску. Бо ж це буде зовсім інша серія. Отака кіношна магія, коли в один день можна вмістити два, а то й три. Бо ж знімають серіали не по серіях, а по сценах у відповідних локаціях. Все, що відбувається в університеті, відзнімуть в один день і більше туди не повернуться.
Лілія Цвєлікова та Женя Лісничий
І ось коли настав час моєї другої сцени, я дізналася, що слова – не такі важливі, буквально. Актори Лілія Цвєлікова, яка грає Валю, та Женя Лісничий, який грає Діму, імпровізували з текстом прямісінько у кадрі! Я такого не чекала. Тоді режисер-постановник «Fake» Андрій Оленич дав мені мегацінну пораду:
– Тобі не треба казати свій текст дослівно. Не замислюйся над словами, скажи по-своєму. Важливіше відіграти потрібні емоції. Ти йдеш з університету, а тут хтось щось від тебе хоче. Ти роздратована й не бажаєш із ними говорити, бо маєш свої справи. Але шанс розкрити всю правду не втратиш.
Стоп, знято!
Моя сцена була крайньою того знімального дня. Коли режисер Андрій сказав своє «Стоп, знято!», прозвучали оплески.
Після такого досвіду руйнуються стереотипи, що акторство – це покрасуватися перед камерою. Це важка праця, яка потребує колосальної підготовки. Зазвичай ти бачиш лише готовий продукт – серіал чи фільм. Але за картинкою ховаються дні заучування тексту, репетицій, роботи над героєм та самим собою. Один з акторів «Fake», Данил Шевченко, сказав мені: «Часом треба не грати когось, а прожити себе». Здається, я розумію, про що він.
Лілія Цвєлікова, Женя Лісничий, Торі Торн
Авторка: Торі Торн
