#ДобріІсторії. Дизайнерка Ліза Спіцина: «Начистила стільки картоплі, що довго не буду її істи»
В час, коли Росія варварськи вторглась на територію України, та продовжує бомбити будинки цивільного населення, народу дуже потрібні хороші, добрі новини. Тож Новий канал запускає нову рубрику – #ДобріІсторії. В ній ми будемо розповідати про діяльність наших лікарів, волонтерів та просто звичайних людей. Адже добрі новини так важливі у складні часи.
Сьогодні ми розкажемо тобі історію однієї киянки Єлизавети Спіциної, яка вимушено переїхала до іншого міста, адже Росія напала на її дім та країну.
З чого все почалось
Ще нещодавно Ліза, як і всі українці сиділи вдома та планувала своє щасливе життя. Проте 24 лютого, коли російськи ракети полетіли на українські міста, її життя змінилось назавжди. Декілька днів Ліза не могла повірити, що це все насправді та ні в якому разі не хотіла залишати свій дім. Проте, коли ракети полетіли на будинки цівільних, вона зрозуміла, що її життя під загрозою. Тому вони з чоловіком та деякими родичами вирушили в іншу частину країни.
#ДобріІсторії: Добре серце українських лікарів
Життя «не вдома»
– Тут неможливо сидіти без справи. Всі відчувають відповідальність та хочуть допомогти українській армії швидше перемогти. Дуже складно сидіти та спати, коли хтось за тебе воює. Тому я знайшла декілька волонтерських організацій. Спочатку, я в’язала маскувальні сітки, потім чистила картоплю для наших захісників, начистила її стільки, що тепер я довго не захочу її бачити та їсти (сміється). Я можу бути спокійною тільки, якщо дуже важко напрацююсь за день та прийду без сил. Нещодавно я носила і відмивала величезні кастрюлі від жиру на накипу, в результаті, надірвала спину, але ж я допомагла, – розповідає Ліза.
Про користь та роботу
– Якщо ти чимось зайнятий, тобі психологічно легше, тому що ти приносиш користь та допомагаєш. Тим паче, тут я поки відчуваю себе у безпеці, тому мені і хочеться допомагати військовим, – поділилась Ліза.
Як пояснити дитині, що таке війна? Поради дитячої психологині
Улюблена справа
За освітою Ліза дизайнер інтер’єру. Проте в Києві вона не тільки допомагала людям робити ремонти, а ще й була викладачем малювання у школі, а також проводила майстер-класи з живопису для дітей. Тому дівчина, звичайно, зраділа можливості контактувати з дітьми.
– Тут дуже багато дітей переселенців з Києва, Харкова та інших міст України. Їм теж психологічно важко. Тому я купила їм багато фарб та ми з ними почали малювати. Дітки дуже цінують увагу та й настрій одразу стає кращим, – розповіла Ліза.
Читай також:
Як стати волонтером в Україні: чим можна допомогти армії?
#ДобріІсторії. IT-специалист Андрей: «Еще две недели назад я работал в Литве»
