У пригодницькій комедії «Анаконда» Джек Блек і Пол Ратт вирушають далеко в дощові ліси Амазонії, щоб втілити дитячу мрію, але джунглі – і сміховинно велика змія, що там мешкає – не дадуть їм цього зробити легко! Уперше разом граючи головні ролі в комедії, Блек і Ратт втілюють Дага МакАлістера та Рональда Ґріффіна-молодшого («Гріфф»), найкращих друзів, які прагнуть повернути своє дитяче захоплення кінематографом, перезнявши один зі своїх найулюбленіших фільмів: касовий хіт 1997 року «Анаконда». Однак незабаром їхня зйомка виходить з-під контролю, коли вони та їхня команда зустрічають справжню, дуже велику й дуже голодну анаконду в глибині тропічних лісів — і тепер їм разом доведеться вигадати, як завершити свій фільм і вибратися з Амазонії живими.
Хоча фільм має таку ж назву, як і культова стрічка 90-х, глядачам можна не хвилюватися: знайомство з оригіналом не потрібне; «Анаконда» – це абсолютно новий погляд, сповнений шаленої комедії та некерованого екшену, підсилений бездоганним таймінгом і невтримною хімією Блека та Ратта.
У зірковому акторському складі «Анаконда» також: Стів Зан, Тендіве Ньютон, Деніела Мелшіор і Селтон Мелло — вони зображують нещасну знімальну групу, яка прагне створити магію кіно… але фатальна зустріч із гігантським змієм загрожує тому, що їхній фільм отримає далеко не щасливий фінал.
Фільм народився з уяви спів сценариста та режисера Тома Ґормікана (Нестерпний тягар величезного таланту), який запропонував унікальний і дотепний підхід до використання відомої інтелектуальної власності як трампліна для оригінальної комедійної історії — з новими персонажами, які стикаються з найдурнішими обставинами в найнебезпечнішому середовищі.
– Ми подумали, що це буде веселий і свіжий спосіб обіграти фільми, засновані на вже відомих франшизах: зняти кіно про групу друзів, які намагаються зробити малобюджетний фільм на основі відомої IP, – каже Ґормікан. «Анаконда стала чудовим інструментом, щоб поставити життя персонажів під загрозу, поки вони намагаються втілити свою мрію про створення фільму. І нам подобалася шалена безумність оригінального фільму.
Ґормікан і спів сценарист Кевін Еттен перетворили задум студії – більш традиційне оновлення оригіналу – на щось зовсім інше. Як згадує Еттен:
– Том і я зрозуміли, що не підходимо для класичного ремейку «Анаконди». Але чим більше ми над цим думали, тим ясніше ставало: тут є можливість повеселитися. Ми побачили потенціал для великих жартів і комедійних моментів, але водночас – можливість налякати глядача й показати персонажів у реалістичних ситуаціях, щоб аудиторія справді вболівала за їхній успіх. Ми зосередилися на тому, щоб подарувати глядачам яскраву пригоду й не дозволити їм зіскочити з цього атракціону.
Хоч змія й неймовірно велика та становить цілком реальну загрозу для наших героїв, для творців фільму було дуже важливо ніколи не втрачати комедійний тон. Головним елементом цього стало зібрати команду акторів, які могли б протистояти по-справжньому страшному створінню, але водночас зберігати легкість і гумор — досягнувши того, що Ґормікан називає «хиткою тональністю».
Еттен пояснює:
– Том і я вже робили ось цю «комедію під тиском», коли ми беремо людей, абсолютно неготових до тих ситуацій, у які вони потрапляють. Ми кидаємо в них найшаленішими перешкодами, дозволяємо їм бути ідіотами, але водночас грати реальний страх від того, що відбувається. Ми хотіли триматися якомога далі від того, щоб підморгувати небезпеці й робити ставки несерйозними. Нам було потрібно, щоб усе здавалося максимально справжнім.
– Джек, Пол, Тендіве, Стів, Селтон і Деніела мають фантастичні комедійні інстинкти, – продовжує він. – Вони завжди грали чесно, але чудово знали, як трішки підкрутити сцену, щоб отримати великий сміх.
Актори також чудово усвідомлювали, що поєднання комедії з диким екшеном і пригодами вимагає тонкої режисури.
– Це складна річ – тримати баланс, – зауважує Ратт. – І Том завжди робив усе дуже реалістично, за винятком певних ключових моментів. Нам, як акторам, було чудово відчувати, що він нас бере під своє крило. У Тома є абсолютне розуміння того, чого він хоче.
Ньютон додає:
– Поєднання комедії й екшену працює настільки прекрасно, тому що персонажі сприймають усе абсолютно серйозно. Багато в чому гумор народжується з того, як вони стикаються з абсурдністю ситуації та як намагаються продиратися через неї. Інколи навіть почуваєшся винним, сміючись над тим, у що вони вплуталися, але вони самі винні в тому, де опинилися. Вони самі це на себе накликали!
Для Ньютон можливість стати частиною цієї кармічно неврівноваженої компанії й стала причиною приєднатися до проєкту.
– Те, що привабило мене в «Анаконда», – це те, що ці четверо людей люблять одне одного, і їхній зв’язок проходить крізь усе, – каже вона. – Це справді прекрасне середовище – бути частиною такої тісної команди.
Персонаж Ньютон, Клер, є найрозумнішою й найбільш відповідальною в групі (і, до речі, колишньою коханою Ґріффа). Спокійне, передбачуване корпоративне життя зробило Клер реалісткою, але коли Ґріфф пропонує їй роль у фільмі, ностальгія виявляється занадто сильною.
– Клер обрала стабільний шлях у житті, але так і не здійснила своїх мрій і потенціалу, – зазначає Ньютон. – Тож коли ви знайомитеся з нею, відчувається певне розчарування. Клер справді хоче, щоб у її житті сталося щось особливе – як у професійному, так і в особистому плані. Вона йде на великий ризик, вирушаючи з хлопцями в Амазонію, але це того варте, бо вона їх любить.
Хоч Ньютон і новачок у такому типі комедії, вона швидко вразила Ґормікана своїми комедійними здібностями.
– Тендіве – неймовірна драматична акторка. У будь-якій ситуації ми могли перевести камеру на неї – й ти миттєво віриш, що все відбувається насправді. Це дозволило нам збалансувати комедію з напругою. І коли Тендіве потрібно було бути смішною, вона прекрасно вливалася в компанію хлопців.
– «Хлопці» включають і непередбачуваного оператора Кенні, якого грає Стів Зан. – Кенні – дуже серйозна людина, – каже Зан. – Він трудяга, який завжди підхопить те, що інші впустять. Він той, хто називатиме всіх начальниками, тому що вважає, що його роль – допомагати. Але це не означає, що у Кенні немає своїх проблем. «Інколи він робить погані вибори», – визнає Зан.
– Кенні трішки як спущене колесо, але Даг його любить, – каже Блек. – Можливо, він не найгостріший ніж у шухляді, але він дуже талановитий у створенні фільмів. Просто треба, щоб хтось стежив за ним, коли йдеться про випивку й травичку.
Ґормікан зазначає:
– Стів – національний скарб. Ніхто не віддається ролі більше за нього. Якою б безумною не була ситуація, він завжди повністю в образі. Спостерігати за ним – суцільне задоволення.
Оскільки кожному фільму про гігантську змію потрібен фахівець зі змій, команда звертається до Santiago – місцевого жителя Амазонії та досвідченого «змієшепота», який привіз свого найкращого друга – 17-футову анаконду–«актора» Хейтора. Відомий бразильський актор і режисер Селтон Мелло, зірка лауреатського фільму I’m Still Here, виконує роль Santiago. Описуючи незвично тісний зв’язок зі змією, Мелло пояснює:
– Їхні стосунки – це суміш дружби та братерства, майже як спостерігати за двома товаришами, які пережили разом неймовірні пригоди.
Хоч Мелло – один із найбільш титулованих акторів Бразилії, він ніколи раніше не знімався у фільмі на кшталт «АНАКОНДИ». На знімальному майданчику він вразив усіх своїм унікальним комедійним стилем.
– Селтон – вибух у будь-якій сцені, – каже Ґормікан. – Він міжнародний феномен і неймовірно смішний, емоційно відкритий актор. І з ним ти ніколи не знаєш, що отримаєш. Він ковзає між драматичною вагою та дитячою кумедністю – інколи в межах однієї сцени. Це неймовірно. Він став відкриттям шоу.
Для Мелло співпраця з американськими комедійними зірками стала справжньою родзинкою.
– Я знімався в багатьох комедіях у Бразилії, – продовжує він, – і цікаво бачити, що для комедії немає кордонів. Я поклав свої інструменти на стіл, як і Джек, Пол та Стів, і ми змішали нашу майстерність та креативність. Це як музика, як джаз.
Завершує цю «групу» загадкова Ана у виконанні Деніели Мелшіор – різка капітанка човна, яка дуже неохоче погоджується провести команду вниз річкою.
– Ана має свою місію, – каже Мелшіор. – Вона точно не очікувала, що на її шляху з’явиться така перешкода, як групка американських кінолюбителів-аматoрів. Але як і завжди у своєму житті, Ана пливе за течією та вміє використати цих американців у своїх власних цілях.
– Том і я бачили Деніелу в Roadhouse і The Suicide Squad, – каже Еттен, – і одразу були вражені її силою та інтелектом. Саме це було необхідно для Ани, яка опиняється в ситуації, де неясно, герой вона чи лиходійка. Але ти миттєво прив’язуєшся до Деніели, бо вона має заспокійливу, сильну енергію. І ми знали, що нам потрібна акторка, яка зможе командувати нашими чотирма хлопцями.
Дивіться «Анаконда» на великих екранах 25 грудня!