Художник із костюмів Джуліан Дей створив для кожного персонажа унікальний силует, який одразу впізнається на екрані.
– Цей фільм – future retro: оммаж 1980-м, але без застрягання в минулому, – пояснює Дей. – Головним завданням було зробити дизайн позачасовим, щоб через двадцять років ніхто не міг точно сказати, коли саме знято фільм.
Персонажі Аптауна, на кшталт Кілліана, вдягнені елегантно й стримано.
– Я, звісно, не ношу таке щодня, – жартує Джош Бролін. – Джуліан вибрав для Кілліана багато речей Armani, і я не можу сказати, що мені це не подобається. Якщо чесно, я в захваті від свого гардероба.
Колман Домінго був у захваті від екстравагантного образу свого героя Боббі Ті, що повністю відповідає його вибуховій харизмі.
– Мої костюми – просто розкішні, – каже актор. – Я весь у Dolce & Gabbana. Коли мене запросили на примірку й сказали, що зустріч буде прямо в бутіку Dolce & Gabbana, я подумав: ви жартуєте? Це один із моїх улюблених брендів! Вони навіть закрили магазин спеціально для нас. Я відчував себе, як Аліса в Країні чудес. Образ Боббі – це легка розкіш із блиском і драматичним акцентом.
Для Райта робота з Деєм стала першою спільною, але миттєво плідною.
– Він мене вразив, – пригадує режисер. – Приніс добірку референсів, які майже точно збігалися з тим, що я собі уявляв. У нього чудове відчуття, як розділити різні світи та соціальні групи так, щоб це відклалося у пам’яті глядача. Наприклад, звичайна сіра худі Бена Річардса поступово стає невіддільною від самого персонажа – вона перетворюється на його другу шкіру».
Художниця з гриму та зачісок Шерон Мартін будувала свої рішення навколо ідей Дея, черпаючи натхнення у 1980–1990-х.
– Костюми Джуліана для мешканців Аптауна були в дусі раннього Armani – вільні, розслаблені силуети, – пояснює вона. – Тож я зробила зачіски зі структурою й чіткими формами, щоб збалансувати цей рух тканин. Макіяж – стриманий, мінімалістичний, у стилі, який сьогодні називають quiet luxury.
Жителі Сламсайду, натомість, відображають більш теплу палітру – кольори злегка вимиті, але все ще насичені атмосферою 1980-х.
– Едгар і я зійшлися на тому, що Бен має виглядати як герой, але справжній, – каже Мартін. – Ми дали йому легкий шрам на лобі, текстуру на шкірі, тіні під очима – він втомлений, але сильний. Його зачіска – щось у дусі молодого Гаррісона Форда: проста, робітнича, без штучного блиску.
Оскільки герой постійно ховається, йому потрібні були різні перевтілення.
– У першому маскуванні Бен виглядає як діловий чоловік із 1950-х, – каже Мартін. – Ми дали йому трохи комічну перуку, яка стирчить ззаду, і блакитні контактні лінзи. Потім він прикидається безхатченком-ветераном – ми зробили йому дуже брудні зуби. Ми протестували всі образи на дублері, і в результаті мали детальну “біблію”, де було прописано, коли саме в нього кровотеча з носа, припухла губа чи розсічене вухо. Він проходить через справжнє пекло, але завжди залишається героєм.
– Кілліан, у виконанні Броліна, завжди виглядає так, ніби щойно повернувся з Карибів, – додає Мартін. – У ньому є відчуття: “Я багатший, кращий і привабливіший за всіх”. А з Боббі Ті ми мали суцільне задоволення – він уособлення старого Голлівуду, із глянцевими хвилями у волоссі, повним макіяжем і шармом Семмі Девіса-молодшого.
Щодо МакКоуна, то рішення про його образ виникло з сюжету:
– Оскільки він майже весь фільм носить маску, ми вирішили, що це – наслідок давнього опіку, який він приховує, – каже Мартін. – Наш художник із протезів Волдо Мейсон створив потрібні накладки вручну.
Для команди Мартін різноманітність гриму й зачісок стала справжнім випробуванням.
– Одного дня ми починали з Майкла Мірса, який грав Генрі – він мав виглядати як Віллі Нельсон. Потім працювали з Емілією Джонс – вона втілює модну рієлторку у повному луці Chanel. А потім – актор з розсіченим обличчям, тож діставали протези, кров і гель. Це був шалений, але неймовірно захопливий процес.