Купила вишиванку, щоб відзначити перемогу: як Олена-Крістіна Лебідь підтримує бойовий дух
Ведуча Нового каналу зізналася, яка порада психолога допомогла їй не занепасти духом в умовах війни
Звикнути до того, що в твоїй країні триває повномасштабна війна, неможливо, хоч би скільки часу минуло з її початку. Головне — не опускати руки, а робити все для того, аби наблизити Перемогу. Підтримувати бойовий дух допоможе одна порада, якою свого часу скористалася ведуча проекту «Аферисти в сітях» на Новому каналі Олена-Крістіна Лебідь.
«Не ті слова, які хочеться почути»: Олена-Крістіна Лебідь — про початок повномасштабної війни
— Щодня я вперто вірила (й досі вірю) , що ми непереможні! Що наші ЗСУ – надлюди та герої всі без винятку! І навіть прислухалася до однієї поради психолога, як треба перемкнути себе зі стану постійного стресу в стан «все буде добре» — спланувати для себе щось таке, чого дуже чекатимете. І знайти для цього якийсь символ чи предмет, який буде постійно нагадувати про це хороше, — зазначила Олена-Крістіна. — Я чекаю на день нашої перемоги. Купила для цього жовту вишиванку. Щоранку, коли відкриваю шафу, всміхаюся, побачивши її, бо знаю, що вдягну у найважливіший день! І він обов’язково скоро настане!
«Боже, як я сумую, мамо»: Олена-Крістіна Лебідь — про свою родину в окупації
Утім, такий бойовий настрій з’явився у Лебідь не одразу — перші дні повномасштабного наступу росії були надзвичайно важкими для неї.
— Занепадала духом щоранку. Знаєте, є такий мем — «Я – щовечора: «Не сумуємо! Вище носа!» Я – вранці: «Це капець». Адже щоранку наче й раділа, що вночі не прибило ракетою, але…. Вмикаєш новини… І це капець, — додала ведуча Нового каналу. — Бо дізнаєшся, що хтось цього ранку вже не прокинувся. І серед них — діти. І це мирне населення. Яке так само, як і я, люди лягали спати в ліжко… Щоб уже ніколи не побачити нового дня. Жах! Нескінченний біль.
