21 липня у Музеї історії міста Києва презентували книгу «Щоденник Катерини Савенко». До видання увійшли 34 записи, які мешканка Маріуполя робила від першого дня повномасштабного вторгнення росії під час облоги міста навесні 2022 року.
Катерина записувала, як її родина, сусіди та інші цивільні намагалися вижити під обстрілами, шукали воду, їжу та безпечне місце. Вона фіксувала зміни в місті, власні страхи, спогади про мирне життя і вчинки людей, які допомагали одне одному. Катерина загинула у квітні 2022 року. Її родина знайшла та вивезла щоденник із Маріуполя.
Презентація книги відбулася в межах публічної розмови «Голос, який вдалося зберегти. Як особисті історії стають пам’яттю про війну». Учасники обговорили історичну, правову та суспільну цінність особистих свідчень, відповідальність інституцій під час роботи з приватними матеріалами та роль таких текстів у документуванні досвіду цивільних і воєнних злочинів росії.
У розмові взяли участь голова Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова та Музею «Голоси Мирних» Наталія Ємченко, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович і головний лікар Маріупольської міської лікарні № 4 імені Ілліча Андрій Серветник, який працював у місті під час блокади; журналіст, історик, медіаменеджер і автор науково-популярних книжок з історії України та світу Олексій Мустафін.
Модерував розмову Микола Осиченко – журналіст, блогер і волонтер, колишній президент Маріупольського телебачення. Ведучий Олексій Ананов.
Під час події ведуча Суспільного Мовлення та Радіо Промінь Анна Заклецька прочитала уривок зі щоденника Катерини Савенко. Після читання учасники обговорювали, як приватні записи входять до історичного архіву та суспільної пам’яті.
Андрій Серветник, який залишався у Маріуполі та працював у лікарні під час облоги, розповів, наскільки точно записи Катерини передають повсякденний досвід мешканців міста.
– Дякую всім, хто допоміг зберегти цей щоденник. Це передусім пам’ять, але також важливий крок до справедливості для загиблих, для тих, хто вижив, і для всього світу. Читаючи записи Катерини, бачиш, як змінюється надія людей: спочатку вони вірили, що все закінчиться за кілька днів, а з кожною сторінкою стає дедалі важче. Це чесне й дуже людяне свідчення про те, що пережили маріупольці, – зазначив Андрій Серветник.
Олександра Матвійчук звернула увагу на значення особистих свідчень для правозахисної роботи, встановлення фактів і збереження інформації про злочини, вчинені проти цивільного населення.
– Цей щоденник є не лише важливим історичним документом, а й свідченням, яке допомагає відновлювати справедливість. Для різних людей справедливість означає різне: покарання винних, встановлення правди чи просто бути почутими. Саме такі особисті історії дозволяють документувати воєнні злочини й водночас нагадують світу, що за кожною цифрою стоїть людське життя. Як і Катерина, люди, які пережили війну, найчастіше говорять одне: «Ми хочемо, щоб світ знав», – зазначила Олександра Матвійчук.
Антон Дробович говорив про принципи меморіалізації війни та про потребу вже сьогодні створювати умови для належного збереження особистих текстів, аудіозаписів, фотографій та інших свідчень цивільних.
– Саме особисті свідчення цивільних допомагають світові зрозуміти війну. За межами України її часто сприймають як військову хроніку, але людські історії дозволяють людям впізнати в них себе. Водночас це велика відповідальність для медіа – максимально точно, делікатно й без спотворень передавати такі свідчення. Саме в цьому полягає їхня справжня цінність, – зазначив Олексій Мустафін.
Музей «Голоси Мирних«Фонду Ріната Ахметова збирає та зберігає особисті історії людей, які постраждали внаслідок війни росії проти України. За словами Наталії Ємченко, видання щоденника дозволяє зробити свідчення Катерини доступним для ширшої аудиторії та включити його до суспільної розмови про Маріуполь і досвід українських цивільних.
Перед загибеллю Катерина попросила сестру: «Знайди щоденник і розкажи всьому світу, що відбувалося в Маріуполі». Її записи зберегли, підготували до видання та опублікували окремою книгою.
Книга «Щоденник Катерини Савенко» створена за ініціативи та підтримки Фонду Ріната Ахметова, Музею «Голоси Мирних» і Групи Метінвест.
– У Музеї «Голоси Мирних» зберігаються понад 12,5 тисяч свідчень людей, які пережили трагедію Маріуполя. Для нас було принципово працювати над виданням разом із родиною Катерини, адже це насамперед її сімейний документ. Ми не поспішали з публікацією, консультувалися з істориками, психологами та фахівцями з меморіалізації, щоб зробити все максимально відповідально. Ми хочемо, щоб історія Катерини стала одним із тих цивільних голосів цієї війни, які світ пам’ятатиме, — зазначила Наталія Ємченко.
Наталія Ємченко також розповіла, що команда проєкту вже думає над тим, якою може бути фізична форма пам’яті про Катерину Савенко, адже поки Маріуполь перебуває в окупації, створити меморіальний простір у самому місті неможливо. Однією з ідей є «Катін Цвіт» – невелика символічна інсталяція, натхненна любов’ю Катерини до квітів, про які вона так часто писала у своєму щоденнику навіть під час облоги. За задумом авторів, такі простори могли б з’явитися в різних містах світу й нагадувати про Маріуполь та його мешканців. За словами Ємченко, пам’ять про Катерину має розповідати не лише про трагедію, а й про життя, адже саме любов до життя пронизує весь її щоденник. Це допоможе зробити її історію близькою й зрозумілою людям у різних країнах світу.
Виставка Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, присвячена Щоденнику Катерини Савенко, проходитиме в Києві з 21 липня до кінця серпня. Відвідати її можна в Музеї історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7). Графік роботи: середа – неділя, 12:00–19:00.
Більше про «Щоденник Катерини Савенко», історію його створення та новини проєкту – в офіційних соцмережах: Facebook, Instagram і TikTok. Офіційна сторінка проєкту.
Придбати книгу можна на сайті видавництва ІРІО, а також у найбільших книжкових мережах України – «Книгарня Є», Readeat, ЦУМ, Yakaboo, MEGOGO Books та партнерських книгарнях.
Матеріали для медіа: обкладинка книги, імена спікерів, фото з події доступні за посиланням – [медіакіт].
Довідка
Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова – найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України. Музей збирає, зберігає та представляє свідчення цивільних. Станом на червень 2026 року Музею довірили понад 145 тисяч історій.
Фонд Ріната Ахметова – благодійна організація, яка понад 20 років реалізує гуманітарні та соціальні ініціативи в Україні. Нині головний напрям роботи – допомога українцям, які постраждали через війну, а також збереження свідчень про війну в Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.