До чотирьох годин у гримерному кріслі, 18 стадій перевтілення та сотні силіконових деталей — за моторошним образом головного героя нового горору DC Studios «Глиноликий» стоїть масштабна робота команди художників із гриму та самого актора Тома Ріса Гарріса. Розповідаємо, як створювали одного з найвідоміших лиходіїв Ґотема та чому його зовнішність стала важливою частиною акторської гри.
Із 22 жовтня в українських кінотеатрах можна побачити «Глиноликого» — новий горор режисера Джеймса Воткінса («Не говори зі злом»). Головну роль у стрічці виконав Том Ріс Гарріс, відомий за фільмам «Джентльмени» та «Місія Кандагар».
Його персонаж Метт Гейґен — молодий актор, який пройшов шлях від вуличного хлопця до висхідної зірки Голлівуду. Однак після сутички з кримінальним авторитетом він залишається жахливо понівеченим. У відчаї Метт погоджується на експериментальне лікування, яке повертає йому колишню зовнішність, але водночас спричиняє небезпечні зміни.
Щоб показати поступове перетворення героя на Глиноликого, творці фільму вирішили максимально використати практичні спецефекти та складний пластичний грим.
18 стадій перевтілення та до чотирьох годин гриму
Над зовнішністю Глиноликого працювала команда Legacy Effects, яка раніше створювала спецефекти для «Загону самогубців», трилогії «Вартові Галактики» та «Супермена».
Для Метта Гейґена розробили 18 окремих стадій пластичного гриму — від наслідків травми й поступового загоєння до дедалі моторошніших змін зовнішності. Якщо враховувати також образи, доповнені цифровими ефектами, загальна кількість стадій трансформації сягнула 27.
Для цього художники виготовили сотні окремих силіконових деталей. Кожну з них можна було використати лише один раз, тому для повторних знімань доводилося створювати ідентичні копії.
Сам Гарріс проводив у гримерному кріслі від двох до чотирьох годин у більшість знімальних днів. Окрім складних протезів, акторові встановлювали спеціальні вставки в рот, які змінювали його мовлення, та контактні лінзи.
Цікаво, що фізичний дискомфорт став для нього не перешкодою, а частиною роботи над персонажем. Актор використовував відчуття від складного гриму, щоб краще передати стан Метта.
Замість комп’ютерної графіки — справжні протези
Ще до початку знімань Том Ріс Гарріс відвідав майстерню Legacy Effects у Лос-Анджелесі, де познайомився з командою, відповідальною за перевтілення його персонажа.
За словами актора, головна перевага практичних спецефектів полягала в тому, що вони дозволяли взаємодіяти зі справжніми об’єктами безпосередньо на майданчику, а не уявляти те, що згодом домалюють за допомогою комп’ютерної графіки.
Особливу увагу приділили реалістичності змін обличчя. Художники вивчали медичні та дерматологічні матеріали, щоб на ранніх етапах трансформація Метта нагадувала наслідки реальних травм, а не фантастичне перевтілення коміксового персонажа.
Для наймоторошніших сцен команда використовувала спеціальні силіконові конструкції, здатні розтягуватися та провисати під дією сили тяжіння. Завдяки цьому шкіра героя могла виглядати так, ніби вона стікає або змінює форму просто перед камерою.
Режисер Джеймс Воткінс прагнув, щоб актор фізично відчував якомога більше елементів свого перевтілення, а цифрові ефекти лише доповнювали роботу гримерів.
Костюми, які допомагали приховувати справжнє обличчя
Не менш важливими для створення образу стали костюми. Над ними працював художник Кіт Медден, із яким Том Ріс Гарріс почав співпрацювати приблизно за два місяці до старту зйомок.
Актор особисто долучався до підбору гардероба свого героя. Він шукав окуляри, взуття та інші речі, які могли б органічно вписатися в образ Метта. Зокрема, фінальний вибір туристичних черевиків із жовтими шнурками зробили після того, як Гарріс приніс власну пару.
Для персонажа підібрали багатошаровий одяг, який допомагав приховувати зміни його тіла. Картате пальто, вощена куртка, сонцезахисні окуляри, піднятий комір і бейсболка стали не просто елементами стилю, а способом залишатися непомітним.
Творці також зверталися до моди 1970–1990-х років, поєднуючи вінтажні речі із сучасними деталями.
Як актор шукав людяність у монстрі
Для Тома Ріса Гарріса робота над роллю не обмежувалася складним гримом і костюмами. Йому було важливо зрозуміти внутрішній світ персонажа, який спочатку має успішну кар’єру та омріяне життя, а згодом втрачає майже все.
Актор знав про Глиноликого ще з дитинства завдяки мультсеріалу про Бетмена. Проте під час підготовки до ролі його найбільше зацікавило не вміння персонажа змінювати зовнішність, а психологічні причини його вчинків.
Гарріс розмірковував над тим, що рухає людиною на шляху до успіху: бажання досягти чогось нового чи прагнення втекти від власного минулого. Саме ця суперечність стала важливою для розуміння Метта Гейґена.
Режисер Джеймс Воткінс також прагнув зберегти людяність персонажа, попри його поступове перетворення на лиходія. За задумом творців, глядачі мають бачити не лише моторошного монстра, а й людину, яка переживає втрату, біль та одержимість помстою.
Саме тому перевтілення Глиноликого у фільмі відбувається не тільки зовні. Разом із тілом змінюється і внутрішній світ героя, а грим, костюми та акторська гра допомагають показати цей шлях.
Побачити результат перевтілення Тома Ріса Гарріса можна вже зараз: горор DC Studios «Глиноликий» — у кінотеатрах України з 22 жовтня.