У сучасному світі соцмережі стали не лише способом комунікації, а й простором, де формується наше уявлення про себе. Для підлітків цей вплив особливо сильний, адже кожен хоче відповідати певним стандартам, бути прийнятим і зрозумілим. VLADA K, яка з юного віку є частиною публічного простору, знає, як важливо не загубити себе серед ідеальних картинок та очікувань інших. У цьому інтерв’ю вона ділиться своїми думками про тиск соцмереж, важливість внутрішньої гармонії та шлях до самоприйняття.
— Чи відчуваєш ти тиск від соцмереж, і як справляєшся з негативними коментарями?
Соцмережі – це крутий інструмент, але разом із можливостями вони приносять і певний тиск. Коли ти публічна людина, тебе завжди оцінюють: як ти виглядаєш, що говориш, як себе поводиш. Це може бути виснажливо. Негативні коментарі є у всіх, навіть у найуспішніших артистів, але я зрозуміла, що чужа думка – це не завжди правда. Якщо критика конструктивна, я можу прислухатися, але якщо це просто хейт або токсичність, я не дозволяю цьому впливати на мій внутрішній стан. Я впевнена, що важливо не намагатися подобатися всім, а залишатися собою.
— Як навчитися не порівнювати себе з іншими та приймати свою унікальність?
Порівняння – це пастка, в яку потрапляють майже всі. Особливо, коли гортаєш соцмережі й бачиш «ідеальні» картинки інших людей. Але я для себе зрозуміла: кожен має свій унікальний шлях, свою історію, і не можна оцінювати себе через призму чужого життя. Найкращий спосіб прийняти себе – це зрозуміти, що нікого, крім тебе, з таким характером, баченням, голосом, думками просто не існує. Я намагаюся концентруватися не на тому, що є в інших, а на тому, що є в мені, що робить мене особливою.
— Чи варто інфлюенсерам більше говорити про реальні емоції, а не тільки про успіхи?
Так, це дуже важливо. Коли ти дивишся соцмережі, може здатися, що в усіх ідеальне життя, і тільки ти один маєш труднощі. Але це ілюзія. Успіх – це лише частина картини, за якою стоїть багато невидимої роботи, переживань, іноді навіть розчарувань. Думаю, чим більше публічні люди будуть відкрито говорити про свої реальні емоції, тим більше підлітків не відчуватимуть себе «не такими». Ми всі живі люди, і важливо показувати не тільки красиві моменти, а й те, що стоїть за ними.
— Як ти особисто фільтруєш контент у соцмережах, щоб не потрапляти під негативний вплив?
Я відписуюся від акаунтів, які викликають у мене негативні емоції або змушують мене сумніватися у собі. Якщо щось починає тиснути, порівняння стають занадто частими – значить, мені не варто це дивитися. А ще важливо розуміти, що соцмережі – це не реальне життя, а тільки його маленька частина. Я стараюся більше часу проводити в реальному спілкуванні, у творчості, щоб мій день не залежав від того, що я бачу в стрічці.
— Чи допомагає тобі творчість і музика у збереженні власної автентичності в онлайн-просторі?
Однозначно так. Музика для мене – це спосіб висловити все, що я відчуваю, не думаючи, як це виглядатиме у стрічці чи наскільки це «правильно» для соцмереж. Коли я пишу пісні, я можу бути собою на 100%, і саме в музиці мені вдається зберігати справжність. Вона дає мені впевненість у тому, що важливо робити те, що відгукується в серці, а не те, що диктують тренди.
— У твоїй останній колаборації з BRICKTOPIA ти говорила про важливість внутрішньої дитини. Як цей проєкт пов’язаний із темою самоприйняття та протидії тиску соцмереж?
Цей проєкт для мене особливий, тому що він про свободу бути собою. Внутрішня дитина – це та частина нас, яка не боїться мріяти, творити, радіти простим речам. Але під тиском соцмереж ми часто намагаємося відповідати чужим очікуванням, забуваючи, ким ми є насправді. Колаборація з BRICKTOPIA – це нагадування про те, що іноді потрібно дати собі можливість просто грати, експериментувати, бути щирими. Це і є самоприйняття – не боятися бути тим, ким ти є, а не тим, ким тебе хочуть бачити соцмережі.