KRUTЬ: «Моя історія – одна на тисячу». Ексклюзивне інтерв’ю

KRUTЬ стала лідером турнірної таблиці першого півфіналу Нацвідбору на «Євробачення – 2020». Хто ця дівчина з бандурою, яка заворожила всіх? Читайте  її історію шляху до мрії в ексклюзивному інтерв’ю.

Справжнє ім’я музикантки – Марина Круть. У дитинстві вона сама обрала грати на бандурі. Батьки зібрали гроші на цей дорогий інструмент, і дівчинка з Хмельницького з часом зробила своє хобі професією. З 16 років вона вже працювала, а у 23 мала пару записаних альбомів. Її цілеспрямованості можна позаздрити. Зараз Марина поставила собі за ціль представити Україну на пісенному конкурсі «Євробачення – 2020».

Марино, бандура, м’яко кажучи, немодний інструмент. Як ви з ним пробивалися до популярності?

Справді, мені казали: «Та що ти починаєш оце зі своїм інструментом». Чітко пам’ятаю фразу своєї вчительки з математики: «Ось ти пропустила контрольні з математики. Шо та музика. Ти будеш заробляти нею, чи шо?» (сміється). Спершу з боку музикантів навіть був такий собі булінг. Знаєте, коли починаєш щось робити, а на тебе кидають косі погляди, і таке нерозуміння в очах: «Що ти робиш, куди ти пхаєшся, це ж неформат». Зараз, до речі, такого взагалі немає. Я змусила всіх зрозуміти, що це круто.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

bandura_krut

Ви самі обрали бандуру чи батьки записали до музичної школи?

У 8 років я сама маму за руку привела. Захотілося грати на чомусь такому, де багато струн. Спершу хотіла на арфі, але не склалось. Хоча арфа в мене вдома стоїть, я можу на ній грати, але цей інструмент так сильно мені не відкрився. А бандура мені як сестра: доповнює, розкриває все, що я хочу сказати. Першу бандуру мені купила мама. Я її дуже берегла – носила в музичну школу і потім додому. Хоча інструмент можна було залишати там.

Як це – грати на такому інструменті?

Інструмент важкий, і часто травмується спина. У мене вже сколіоз у 10 градусів. Бо я ж постійно згинаюся під вагою бандури і тяжко тримати рівну поставу. В роки навчання часто мала «переграні руки» – їх можна потягнути, зламати нігті до м’яса… Якось струна вилетіла і вдарила по щоці просто серед виступу.

Але, з іншого боку, бандура розвиває координацію, коли ти маєш грати двома руками по-різному. Тому грати, співати і контактувати з публікою одночасно для мене не проблема.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

bandura_krut

А скільки струн у твоїй бандурі?

Мйже максимум – 65.

Батьки підтримали твій вибір заробляти музикою?

Свого часу було нерозуміння. Мовляв, навіть якщо ти музикант, все одно треба намагатися десь влаштуватися. Моя історія – одна на тисячу. Жити в такому стилі, як я, не всім підходить, не всім це треба. Не маю вищої освіти й офіційної роботи, хоча безліч разів подавала своє резюме. Мене не брали, і я вибрала займатися самоосвітою, бути фрилансером та вільним художником. Це важкий шлях.

Ви були зіркою у музичній школі?

Я не виділялася серед інших. В мене було дуже багато комплексів і страхів. Але строгі вчителі створили в мені цей стрижень. Дуже багато дітей хочуть все покинути і сказати «до побачення». Я теж якось приходила забрати документи. Але мені сказали: «Хе-хе-хе, стояти. Нікуди ти звідси не підеш». І завдяки цьому музика стала моєю професією. Я закінчила музичну школу, потім музичний коледж із червоним дипломом і навіть виграла конкурс, завдяки якому могла вступити без іспитів до консерваторії. Але в останній момент вирішила не йти навчатись класичної музики.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

bandura_krut

Ви працювали якийсь час у Китаї. Що ви там робили?

Я заробляла на продакшн свого першого альбому, на закордонний мастеринг, на обкладинку. В Китаї також грала на бандурі, хоча спочатку їхала тільки співати. Мама в останній момент сказала: «Візьми бандуру з собою». Ну, я і взяла. Китайці думали, що це арфа. Вони люблять все незвичне, і я влучила в ціль. Так заробила гроші на перший альбом. Хоча його зустріли погано. Це був найбільший провал мого життя. Я тоді нічого не розуміла: не знала, як будується внутрішня начинка, що таке піар. Знала, що є музика, обкладинка і компакт-диск, все (сміється). Це був такий собі плювок у Космос. Мій перший альбом досі в мережі. Там є прикольні треки. Найобразливіше, що його обкладинка увійшла у п’ятдесят кращих за версією Karabas, а музика не увійшла. Хоча тоді мені було 18 років, що я могла розуміти. Зараз маю вже три альбоми, і якщо сісти й послухати їх один за одним, то можна відзначити зростання. І я рада й пишаюся, що в мене перший млинець грудкою, тому що сама розумію, що виросла. Це найцінніше.

Як до вас прийшла перша популярність?

Колись я записала один кавер на пісню Леонарда Коена «Алілуя». Думала просто зробити друзям подарунок, опублікувала відео у Facebook, затегала там усіх своїх. Запустила це відео, а пізніше вийшла новина, що Коен пішов на той світ. І відео почали сприймати як кавер-триб’ют. Про нього почали активно писати. В мені просто сидить якийсь геній СММ. Я не знала, що потрібно тегати людей, бо так більші охоплення, не знала, що Коен помер, не знала, що треба заливати відео на сторінку соцмережі, бо так краще для промоції. У результаті відео подивилися 50 тисяч людей. Знаєте, коли їдеш в Інтерсіті, оновлюєш стрічку, і з’являється відео «Дівчина здивувала користувачів мережі своїм макраме». Так само і в мене. Я прокинулася вранці й побачила цифру переглядів. Після цього мене почали багато куди запрошувати.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

bandura_krut

Чому вирішили брати участь у Нацвідборі на «Євробачення – 2020»?

В кінці 2018-го я, як і будь-яка інша прогресивна дівчина, записала у свій щоденник плани на наступний рік. І там з’явилося «Євробачення». Минулого року не вийшло. А цього вже отримала запрошення. Тож усе справдилося. І для мене це крок вперед. Проте я хотіла б виступати у другому півфіналі, щоб мати більше часу на підготовку. Але потім зрозуміла, що у першому навіть краще. Знаєте, як у поліклініці – хочеться піти першим, «відстрілятися», і потім відпочивати до фіналу. А то хвилюєшся, очікуєш, порівнюєш себе з іншими, і ще тиждень переймаєшся. А так прийшов, раз-два, і все.

Усі знають, що ведучий Нацвідбору Сергій Притула на сцені ставить три запитання. Ви готувалися до розмови з ним?

Після минулого Нацвідбору з’явилося це стандартне опитування, чий Крим і таке інше. Не знаю, чи про це можна жартувати… А взагалі вирішила імпровізувати. Спеціально нічого не вигадувала. Хоча була одна заготовка: «Мій інструмент дуже багато важить, тому обережніше, будь ласка» (сміється).

Ви неодноразово називали себе інтровертом…

Ми всі інтроверти, і я теж така – зараз даю інтерв’ю, а завтра закриюся, щоб набратися енергії та сили. А потім знову вийду на публіку…

Не боїтеся, що «Євробачення» вас зламає?

Якщо прийшов не підготовлений психологічно, тоді зламає. Тут вже питання в стрижні. Може, і мене зламає, я не знаю. Тоді ми пройдемо крізь цю травму, залічимо її, і станемо кращими.

А чому світ має вас почути?

Бо я люблю це, і віддала музиці все своє життя, ось чому.

KRUTЬ вийшла на сцену Нацвідбору з піснею «99». Цікаво хто і з яким музичним матеріалом займе лідируючу позицію в турнірній таблиці другого півфіналу Нацвідбору, який пройде в наступну суботу, 15 лютого, о 19:00 на СТБ і UA: Першому. Чекати залишилось не дуже довго.

Фото – @bandura_krut