Моделлю може стати кожен: ТОП-3 кейси моделінгу від «Заробітчан»

10_11_моделінг 2

Журналістки Нового каналу спробували себе у ролі моделей

Кажуть, що модельний бізнес – мало не найсуворіший з усіх можливих. Значна конкуренція, відповідність модельним параметрам та примхам замовника, а також важкі умови роботи. Про ці складнощі добре знають учасники «Топ-модель по-українськи». А тепер урок моделінгу добре засвоїли ще й журналістки проекту «Заробітчани».

Балійський театр: танцює українська «заробітчанка»

Do or die «Заробітчан»: як не вмерти під час подорожі

Настя Кошман, Аліна Мисечко та Аня Олицька стали моделями у різних країнах світу. У чомусь допомогла європейська зовнішність, у чомусь – співвітчизники, а у чомусь виручили наполегливість та працьовитість.

Як саме заробітчанкам вдалося долучитися до світу моди, вони розкажуть самі.

10_11_моделінг 1

Настя Кошман у Нью-Йорку:

– Ще задовго до того, як я збиралася на роботу у США, наткнулася в Instagram на одну «нашу» дизайнерку, яка жила у Нью-Йорку. Тоді я почала стежити за нею, а через деякий час побачила у неї інформацію про кастинг. Не можу сказати, що дуже на щось розраховувала, та все ж вирішила написати їй повідомлення. Вона подивилася мої фотографії і запросила на кастинг. Я та ще одна модель мали знятися для нової колекції дизайнерки. Наскільки я зрозуміла, конкретно для неї важливий був типаж дівчинки. Тобто, їм потрібна була спокійна зовнішність, а в нас обох було світле волосся й очі та м’які риси обличчя. Під різні колекції та різні завдання потрібні різні моделі. А після поїздки на New York Fashion Week впевнилася, що при виборі не завжди основну роль грає зріст чи параметри. Наприклад, я думала: аби вийти на подіум, мені треба десь знайти ще цілих п’ять сантиметрів. Але в мене постійно брали візитівки дизайнери, щоб попрацювати зі мною.

Аліна

Аліна Мисечко у Малайзії:

– Це був порив: я хотіла перевірити, чи правда те, що в Малайзії будь-яка європейка, навіть з немодельними параметрами, все ж може стати моделлю. З модельним агентством зв’язалася через Instagram. Майже одразу ми домовилися про зйомку в етнічних костюмах. Коли я приїхала, мене почали фарбувати напрочуд дивно і яскраво, а зачіски ніякої і не зробили. Вийшла з мене така собі лялька. Потім приїхала дизайнерка з костюмами. На мій смак, вони були ніякими – не підкреслювали жодного вигину. Думала, буду «виїжджати» за рахунок артистизму. Та де там! Мені показали кілька дозволених поз – геть неприродних – і почалася зйомка. На неї понабігала купа чоловіків, які на мене весь час дивилися. А потім виявилося, що мені ще потрібно фотографуватися у купальнику. Мовляв, малюнок на ньому виконаний у техніці батику. Добре, що хоча б дали пов’язати парео на стегна…. Далі зі мною у кадр поставили чоловіка, з яким я мала показувати пристрасть. Тоді мені здавалося, що це все якийсь жарт. Зйомки затяглися аж до ночі, ми закінчили десь о третій годині. Тож дівчатам, які мають чоловіків, я таку роботу не рекомендую.

Аня Олицька і Настя Кошман в Амстердамі

10_11_моделінг 3

Настя:

– У Нідерландах існує безліч шкіл мистецтва, а тому нам було цікаво знайти роботу саме в цьому напрямку. Ми з Анею писали багатьом художнім школам в Амстердамі. Тоді навіть не могли уявити, що станемо натурницями, думали, розставлятимемо мольберти чи фарби подаватимемо. А на справі вийшло ще цікавіше, ніж могло б бути. Останнє, про що я могла подумати, це те, що доведеться позувати оголеною! У мене був шок, але мені все ж вдалося умовити художницю-викладачку залишитися у білизні. Добре, що вона була нюдового кольору і не відволікала увагу художників, а то б точно довелося роздягатися. Найважче для мене було подовгу фіксуватися в одній позі. Тіло починало німіти, а ноги і руки зводили судоми.

Снимок экрана 2018-11-09 в 22.50.36

Аня:

– На мою думку, бути натурщицею – це все ж не зовсім моделінг, це щось більш нішове. Здається, що це доволі непогана робота і платять хороші гроші, але вистояти десь чотири години – важко. До того ж, ти ніколи до кінця не знаєш, який образ тобі запропонують. Наприклад, мені дістався костюм мужнього вікінга. Я такого геть не очікувала, бо люблю бути жіночною, красивою та сексуальною. А тут на мене одягли якісь коротенькі штанці, жахливий светр на три розміри більший та ще й роги. Просто я звикла на картинах художників бачити жінок досить привабливими, навіть, якщо і одягнені у незрозумілий одяг. Вже з перших хвилин мені хотілося піти з тієї студії, але бажання отримати гроші засвою роботу, зупинили мене.

Дивіться нові випуски «Заробітчан» щосуботи о 12:00 на Новому каналі