zarobitchane

Журналісти Нового каналу відкрили курортну Туреччину з нового боку. Замість розслабленого відпочинку в готелях з all inclusive новоканальці тонами вантажили банани, рвали авокадо, залучали на караоке відпочивальників готелів і стрибали по склу босоніж. Катя Сенченко та Артем Шелковий розповіли, як це – працювати в країні, куди всі летять у відпустку.

Аніматор, ice-cream showmen, банановий фермер і няня

Артем Шелковий:

– Я вирішив піти простим шляхом, як мені здавалося, й улаштувався аніматором. Гадав, що це не робота, а мрія. По-перше, не доведеться вчитися, мій 10-річний досвід ведення корпоративів повинен був мене виручити. По-друге, аніматорів годують в готелях і навіть надають житло в номерах. Але насправді все виявилося не так просто ще на етапі співбесіди. Перш ніж узяти мене на роботу, менеджер готелю, який відповідає за аніматорів, провів тестування. Після одного із завдань я гадав, що не зможу ходити. Наступне прохання було ще несподіванішим, мене попросили… стати жінкою! Дійшов висновку, що робота аніматором не така проста, як може здатися збоку. Ще я працював шаурменом і дізнався, нарешті, як готують справжню шаурму справжні турки.

Video: Не засмагати, а працювати: курортна Туреччина очима «Заробітчан»

Журналісти Нового каналу відкрили курортну Туреччину з нового боку

Катя Сенченко:

– Була різноробкою на банановій фермі: зрізала гілки садовини з дерев, вантажила, мила і перевозила на фабрику. Мій банановий бос підкинув мені ще одну ідею для підробітку – пошукати вакансії на фермі авокадо. У Стамбулі я працювала нянькою у дівчинки. Годувала її, ми разом виконували домашнє завдання. Якось у моєї підопічної був не надто гарний настрій, і, щоб розвеселитися, ми почали дуріти. Вивернули з шафи весь одяг, придумували смішні убрАння, пили чай. Коли повернулася її мама, вона не знала, як реаґувати. З одного боку, дитина – щаслива, з іншого – в квартирі бардак (сміється).

Мисливець за персебесами, устричний фермер і маляр-штукатур – як «Заробітчани» працювали в Португалії

Робота за температури + 70 і «бодибілдинґ» на банановій плантації

Артем Шелковий:

– Із жахом згадую роботу в крамниці з шаурмою. Відчуття, що весь робочий день триває в сауні. Душно, спекотно, м’ясо на рожні має постійно готуватися за температури 50-70 градусів. Руки розпарені, голова паморочиться. Я навіть м’яса не міг нормально порізати, насилу розумів, що і як робити. А тим часом мій шеф Тургай працював швидко й технічно. Ба, більше, він навіть дістає від цього задоволення. Мені здається, тільки надзвичайно витривалі люди, які реально люблять свою справу, можуть готувати шаурму.

Video: Не засмагати, а працювати: курортна Туреччина очима «Заробітчан»

Журналісти Нового каналу відкрили курортну Туреччину з нового боку

Катя Сенченко:

– Моя головна мета у відрядженні – втерти носа Шовковому (сміється). Тому я намагаюся отримати роботу, яка фізично складніша, ніж у нього. Усі мої керівники завжди сприймають мене з невеликим скепсисом. Кажуть: «Це – справа не для дівчат». Але я легко доводжу їм зворотнє. У Португалії, наприклад, занурила півтони устриць на устричній фермі. У Туреччині знайшла вакансію на банановій плантації. Зрізала 50-кілограмові грона бананів і тягала їх у вантажівку. Було реально дуже важко. На день один вантажник переносить приблизно 20 таких гілок, а це – тона садовини! Кожного разу я гадала, що більше не зможу, але пробувала знову і знову. Що сталося зі мною навприкінці робочого дня, рекомендую подивитися на нашому сайті.

Як журналістка «Заробітчан» бомжувала у Нью-Йорку

Морозиво-афродизіак і шлях бананів від плантації до супермаркету

Артем Шелковий:

– Виявляється, турецьке морозиво місцеві вважають афродизіаком! Туди додають салепу – екстракту з кореня гірської орхідеї. Саме він, на думку турків, надає чоловічої сили, а ще робить морозиво тягучим і в’язким. До речі, робота морозивником теж – не цукор. Цієї майстерності треба навмисне навчатися. Мій шеф улаштовував із продажу десерту ціле шоу, а мені навіть кульки скачати ніяк не вдавалося. Щоби морозиво не загусло занадто сильно, його постійно потрібно «місити». Крім спритності, треба мати ще й сильні руки.

Катя Сенченко:

– Я дізналася, який шлях проходять банани до миті, коли опиняться на полиці супермаркету. Це дуже цікаво! Бананові дерева ростуть у величезних теплицях, у яких постійно підтримують температуру +27 градусів. Гроно з’являється з великої бузкової квітки. Зрізати гілку належить обережно, аби випадково не пошкодити цвіту. Врожай дерева дають кожні 2-3 місяці. Збирають фрукти тільки зеленими. Жовті вважають перезрілими, вони тріскаються і втрачають свої корисні властивості.

Дозрівають банани на фабриці. Там із кожного плода потрібно відірвати клейкі «носики», промити від пилу і можливих личинок комах, розділити великі гілки на менші, розкласти в шухляди і відправити до спеціальної камери. Температура в ній – 14 градусів, щоби запустити процес дозрівання плодів, в камеру запускають «банановий газ» – азот + етилен. За словами мого шефа, він – не шкодить ні людям, ні садовині. Опісля вже жовті банани провітрюють кілька діб від газу і відправляють на продаж. Якщо ви бачите в магазині зеленуваті банани або коли у фруктів – дивний запах, то несумлінний постачальник заощадив на якомусь із етапів виробництва.

Дивіться реалиті «Заробітчани» щовівторка о 19:00 на Новому каналі