Рожеві щоки, фірмовий суржик, наївні блакитні очі – дизайнеру Максиму Середі із Золотоноші лише 21 рік. Але це не завадило хлопцеві обійти дев’ятьох конкурентів, пошити найкраще вбрання для топ-моделі Наталії Гоцій і створити переможну колекцію лише за три дні. Знайомтеся – переможець першого сезону проекту «Подіум» на Новому каналі Максим Середа
Максиме, вітаємо з перемогою! І почнемо з головного – як ти вирішив прийти на проект?
– З дитинства мріяв бути дизайнером. Ще в дитячому садочку малював супергероїв і придумував їм костюми. А на випускному пообіцяв однокласникам, що через пару років покличу їх на свій показ у рамках Ukrainian Fashion Week. І всі роки я чесно йшов до цієї мети. Тож наші шляхи з проектом «Подіум» просто не могли розійтися.
Подіум. 9 випуск – дивитись онлайн
І що ти робив, щоб показати колекцію на Тижні моди?
– Простіше сказати, чого я не робив! Я переїхав до Києва, вступив до універу й відразу ж почав шукати лазівки у світ моди. Влаштувався волонтером на UFW. Працював безкоштовно цілу добу, встигаючи дивитися абсолютно всі покази й заводити знайомства. І так – чотири модних сезони, тобто, два роки. Паралельно я щось постійно малював, придумував, відправляв ескізи на всілякі конкурси. Але до подіуму справа все ніяк не доходила. І от минулої весни я пройшов у фінал конкурсу Epson Digital Fashion. І нарешті показав свою хоч маленьку, але колекцію. Щоправда, не в основній програмі UFW. Але й це не за горами, адже показ на Тижні моди – частина призу за перемогу в «Подіумі». Тож до здійснення моєї мрії залишилося кілька місяців.
На проекті ти працював разом зі швачкою Машею Дзюбенко. А як ви познайомилися?
– Пару років тому через нашого спільного друга. Мені потрібна була швачка, а він порекомендував Машу. Так разом і працювали. До речі, саме з нею ми шили першу колекцію у моїй кімнаті в гуртожитку – грошей на майстерню не було.
Багато хто вважає, що саме Маша виконувала більшу частину роботи на проекті. І ти виграв завдяки їй.
– Взагалі це нормальна практика: дизайнер придумує моделі, фасони, креативить. А конструктори одягу виконують його завдання. Мені дуже пощастило, що експерти «Подіуму» на Новому каналі дозволили мені покликати конструктора. Без Маші я б і справді не дійшов до фіналу. Та абсолютно всі моделі придумував я.
Розкажи про свою переможну колекцію. Ти присвятив її Фредді Мерк’юрі?
– Так. Це взагалі цікава історія. Нам щойно сказали, що ми пройшли у фінал фіналу (сміється). І нам потрібно за три дні зробити колекцію з п’яти моделей. З цією новиною ми сіли у маршрутку і поїхали додому. По дорозі в маршрутці грала пісня We Are the Champions групи Queen. І я зрозумів, що це – тема майбутньої колекції. Ми – чемпіони, і ми будемо боротися до кінця. За ніч я намалював кілька десятків ескізів. На суд Лілі Літковської (Ліля на пару з Катею Сильченко стали наставницями фіналістів, – прим. ред.) представив 10, з них ми вибрали п’ять, які потім допрацьовували й відшивали.
А хто придумав тематичний показ з тінню Фредді?
– Це була ідея Річарда Горна, який виступив постановником дефіле. Спершу його дратувало, що моделі бігають за задником і кидають на нього тіні. А потім він вирішив, що це можна обіграти і зробити крутою фішкою. Так у нас з’явився образ Фредді зі стійкою від мікрофона в піднятій руці. І показ став театралізованим. Думаю, це теж допомогло нам перемогти. Енергетика була шалена. У мене мурашки за лаштунками бігали.
Ти виграв право показати колекцію на UFW, поїздку на Паризький тиждень моди, три професійні швейні машинки і курси конструювання одягу. Ділитимешся з Машею?
– Звісно. Вже віддав їй дві швейні машинки. На курси ми підемо разом. І я зроблю все можливе, щоб і в Париж ми полетіли разом. До речі, в мене постійно запитують, чи ми не пара. Так ось – ні.
Автор: Ольга Кромченко
Читай також:
Христина Еруотор: Відверто про стосунки з нігерійцем