Учасник «Пекельної кухні» Антон Белей – про воєнне життя в Одесі: «Місто змінилося»
Немає жодного міста, яке б не зачепила повномасштабна війна росії проти України. Поки одні населені пункти обстрілюють, інші приймають тих, хто тікає від бойових дій на більш безпечні території. Нині дуже дістається півдню України. Росіяни сконцентрували військові кораблі в Чорному морі і обстрілюють прибережні території. Як живе Одеса, Новий канал дізнався в учасника «Пекельної кухні» Антона Белея, який зустрів війну в Перлині біля моря.
Алекс Якутов – про допомогу маріупольцям: «Для них за щастя просте печиво»
Перші вибухи
– 24 лютого о 4-й ранку мене розбудила моя дівчина Марина криками, що чує постріли. Я її заспокоїв, сказав, що просто здалося, – згадує Антон. – Потім і сам почув звуки, які ні з чим не сплутати – це була робота важкої зброї. Я був шокований, у мене почалася паніка. Але не подав вигляду, що боюся, щоб не лякати дівчину. Написав в Instagram, спитав у підписників-одеситів, чи вони теж чують вибухи. Вони їх чули. Тоді я увімкнув новини й побачив звернення президента, де він підтвердив, що розпочалася повномасштабна війна.
Не був готовий до війни, ніхто не був готовий. Уявіть, 23 січня купив останні речі для своєї новенької квартири. Мріяв, що переїду туди, довго збирав на неї, потім робив ремонт. Я був упевнений у завтрашньому дні: мав телевізійні проекти, працював ведучим весіль, літо було розписане наперед. А 24 лютого все змінилось. Я втратив все, що мав. Через те, що на нас напали, не можу працювати за професією, ведучим, не можу жити в своїй квартирі. Мушу розпочати життя з нуля. Підозрюю, що тепер мені знадобляться навички, отримані на «Пекельній кухні». У мене лишилось найцінніше – живі близькі люди. 24 лютого – шрам на серці кожного українця. Це змінило нас, нашу державу, і тепер ми точно станемо сильнішими.
Допомога місту
– Перші два тижні допомагав Одесі, як міг. Хотів записатися в ЗСУ, але мене відмовили, мовляв, я не служив, не військовий, і буду тільки заважати, – зізнався Антон. – Тож почав волонтерити, допомагав грошима.
Одеса змінилася. Місто приймає багато переселенців з Херсона, Миколаєва, Харкова, Маріуполя. Усі дуже переймалися, коли ракета влучила в будинок, загинули люди. Попри всі події Одеса продовжує жити. А ще думаю: всі ті мешканці, які були проросійські, або виїхали, або позакривали свої роти назавжди.
Далеко від дому
– Перед вторгненням я освідчився своїй дівчині. Зараз ми далеко одне від одного. Вона виїхала за кордон, – розповідає учасник «Пекельної кухні». – Весілля відклали на мирний час. Не до святкувань. Хочеться відсвяткувати лише одне – перемогу України.
Вата головного мозку
– Ми з дівчиною намагалися доносити родичам та знайомим з росії, що в нас відбувається. Але вони живуть у паралельній реальності. Тепер у мене багато заблокованих родичів з росії. Я не можу спілкуватися з росіянами, не сприймаю їх, вони для мене відрізані. Мені не хочеться витрачати на них зусилля. Сконцентрував свою увагу на допомозі Україні, на її відбудові, – каже він. – А ще з 24 лютого я принципово перейшов на українську мову, розмовляю і пишу лише нею.
