«Чула нестерпні крики крізь стіни»: легендарна 74-річна медикиня «Азова» про тортури у полоні, гімн під Лєпса та Азовсталь

74-річна медикиня «Азова», сержант Тетяна Теплюк із позивним «Хрещена», яка пройшла Афганістан, оборону Маріуполя та 8 місяців у полоні, стала героїнею нового «Екзамену» Маші Єфросиніної. У відвертій розмові, приуроченій до 12-ї річниці створення підрозділу, вона описує перші хвилини теракту в Оленівці, знущання наглядачок у Таганрозі та розповідає, як саме їй вдалося зберегти психіку й вижити в полоні.

«Нас би не випустили живими»: про бункери «Азовсталі»

У лавах «Азова» «Хрещена» перебуває з 2015 року. Вона лікувала Дениса Прокопенка («Редіса») та до останнього залишалася в підземеллях заблокованого Маріуполя.

– Азовсталь – це символ величного подвигу українських бійців. І це ще для мене могила багатьох моїх побратимів і посестер. Вони ще залишилися там. Коли було зруйновано три бункери, під завалами там залишилися і до сих пір залишаються багато рідних мені людей… На Азовсталі ми були приречені на повну загибель, нас би звідти не випустили живими просто так.

«Реготали й бігли геть»: про теракт в Оленівці та тортури

Медикиня перебувала в Оленівці в ніч проти 29 липня 2022 року, коли росіяни підірвали барак із полоненими. Вона згадує російських наглядачів за секунди до вибухів:

– Сам вибух нас не стривожил. Нас стривожило, що охоронці забігали, закричали, позакривали кормушки. Були у нас двоє наглядачів, які активно брали участь у знущаннях – Кирил і Юра. І от вони закричали і з таким реготом, задоволеним, побігли геть. І ми тоді зрозуміли, що щось погане сталося.

Невдовзі «Хрещена» опинилася в ізоляторі, куди окупанти приводили українських захисників на катування:

– Чуємо, що його замотують скотчем, зв’язують. А потім починається спочатку тихі стогони, потім дужче-дужче, а потім нестерпний крик. Крик жахливий, нестерпний. От тоді проклинаєш все на світі. Ми тільки повторювали: «Господи, помилуй», і розуміли, що ніхто нікого не милує.

«Найпротивніше – співати разом з Лєпсом»: знущання та побої жінок-наглядачок у Таганрозі

Наприкінці вересня дівчат-азовок етапували до Таганрога, де режим був спрямований на тотальне приниження й моральне знищення. Окрім щоденних побоїв від жінок-наглядачок, полонених катували російською пропагандою.

– Включалися оці всі Лєпси, Шмєпси, Бабкіни, розбавлені російським гімном. Ми мали стати до стіни і теж співати. Найпротивніше було співати разом з Лєпсом. Як воно вило цей гімн, ми ж теж мали вити йому в унісон.

Паралельно з цим дівчат били на щоденних обшуках. Медикиня зізнається – аби вижити, доводилося йти на хитрощі:

– Наглядачка не відмовляла собі в задоволенні підійти і футбольнуть по нозі… по щиколотці або по гомілці. Це дуже боляче. Я кожного разу падала. Боялася, що мої зв’язки не дуже молоді можуть розірватися, і потім я не зможу ходити зовсім. І тому я падала навмисно – а потім мене перестали бити.

«Вночі засинала і забувалася»: про те, що врятувало її психіку в полоні

Тетяна Теплюк сьогодні знову лікує бійців, її син воює на передовій, а сама медикиня ділиться, що допомогло їй не збожеволіти у полоні:

– Трималися на тому, що ми таки звідси вийдемо. Я собі прийняла: коли буде, тоді буде. Просто проживати цей день і чекати відбою, бо вночі засинала і забувалася – і це був найкращий період. Далі – чекати перемоги якнайшвидше, звільнення всіх наших людей, визволити з того пекла. Бо та країна – то пекло на землі.

Повне інтерв’ю з «Хрещеною» доступне на YouTube-каналі Маші Єфросиніної за посиланням https://youtu.be/KbtT_6yTdVU