Чорнобильській АЕС: коли вибухнула, о котрій та чому
Фото: Tim Porter / wikipedia.org
40 років тому, 26 квітня 1986 року, на території України сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства — аварія на Чорнобильській АЕС. На початку 2022 року росія використала територію Чорнобильскої зони відчуження і самої ЧАЕС у спробі швидко перекинути свої війська в Україну для штурму Києва.
Новий канал нагадує головні факти про катастрофу на ЧАЕС, а також про те, яку роль відіграла станція через більше ніж три десятиліття у російських планах захоплення Києва. Адже сьогодні через російських військових ЧАЕС та світ знову у небезпеці і потрібно робити все, щоб вигнати їх з нашої землі та наблизити нашу перемогу.
Фото: USFCRFC / IAEA Imagebank via Flickr
Катастрофа на ЧАЕС
Вибух четвертого енергоблоку ЧАЕС — найбільша техногенна аварія в історії людства. Це одна з лише двох ядерних аварій, які отримали максимальний сьомий ступінь тяжкості за Міжнародною шкалою ядерних подій (другою є катастрофа на АЕС Фукусіма в Японії в 2011 році, яку спричинили землетрус і цунамі).
Причиною аварії на ЧАЕС став погано спланований експеримент та проектні недосконалості станції. 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора станції в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували. Експеримент, який розпочали близько 01:23 ночі 26 квітня, перетворився на трагедію: внаслідок двох теплових вибухів 4-й реактор було повністю зруйновано. Це був «наймолодший» і найсучасніший реактор ЧАЕС: його запустили лише в 1984 році.
Фото: USFCRFC / IAEA Imagebank via Flickr
Влада СССР сповістила жителів Союзу про катастрофу лише ввечері 28 квітня — ймовірно, про це намагалися б промовчати довше. Та й зрозуміти масштаб катастрофи з офіційного повідомлення було неможливо.
– На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один з атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію, — таке оголошення почули телеглядачі головної в СРСР програми новин Время о 21:00 28 квітня.
8 липня 1986 року п’ятий відділ Шостого управління КДБ СРСР (відповідало за економічну контррозвідку і промислову безпеку) видав секретний документ під назвою Перелік відомостей, що підлягають засекречуванню з питань, пов’язаних з аварією на блоці № 4 Чорнобильської АЕС (ЧАЕС).
Першим же пунктом було наказано засекретити «відомості, що розкривають справжні причини аварії на блоці № 4 ЧАЕС».
Відповідно до цього документу, від громадян приховали:
• зведені відомості про радіаційну обстановку, зокрема в Зоні відчуження (тоді називалася 30-кілометровою зоною);
• повні відомості про характер руйнувань та обсяги пошкоджень обладнання і систем енергоблоку АЕС;
• відомості про суміш, викинуту під час аварії;
• інформацію про масштаби ліквідації наслідків аварії;
• відомості про нові ефективні засоби і методи дезактивації;
• дані про захворюваність людей на променеву хворобу;
• відомості про радіоактивне забруднення природних середовищ, харчових продуктів і кормів;
• інформацію про масові отруєння та епідемічні захворювання, пов’язані з катастрофою тощо.
Радіаційний фон станом на 9−10 травня в Києві становив від 500 до 1050 мікрорентгенів на годину, а в приміщеннях — до 100 мікрорентгенів на годину, тоді як на пресконференції в Москві заявляли про показники в 3−6 разів нижчі. Нормою є показники до 30 мікрорентгенів на годину.
Водночас київські лікарі за наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР ставили хибні діагнози хворим на променеву хворобу (зокрема «вегето-судинна дистонія»).
Евакуація з Припяті
Фото: USFCRFC / IAEA Imagebank via Flickr
Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин. Опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про «тимчасову евакуацію» мешканців Припʼяті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч мешканців.
Навіть під час евакуації міста його жителі не почули правду: їм обіцяли, що повернутися додому можна буде вже через три дні. 27 квітня о 13:50 жителі Припʼяті зібралися біля під’їздів будинків, а о 16:30 евакуацію населення з міста закінчили. Тоді вивезли близько 44,5 тис. осіб. У Прип’яті залишилося близько 5 тис. людей, які були залучені до невідкладних робіт.
Загалом до кінця літа з 81 населеного пункту України було евакуйовано понад 90 тис. осіб. Понад 2290 українських міст і селищ із тодішнім населенням приблизно 2,6 млн осіб було забруднено радіоактивними нуклідами після катастрофи на ЧАЕС — такі дані наводить Український інститут національної пам’яті. Загалом близько 8,5 млн жителів України, Білорусі, та Росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення. Дія радіоактивного забруднення поширилися на територію близько 200 тис.кв. кілометрів, з яких 52 тис. кв. км – сільськогосподарські землі.
Сарокофаг над ЧАЕС
Знімок 4-го енергоблоку ЧАЕС після катастрофи, зроблений з вертольота / Фото: USFCRFC / IAEA Imagebank via Flickr
Після того, як на ЧАЕС було ліквідовано перші безпосередні наслідки катастрофи — зокрема пожежу на станції — стало очевидно, що основну загрозу в подальшому становитиме радіоактивний пил. Щоб запобігти його поширенню або принаймні локалізувати його, над Чорнобильскою станцію вирішили звести щільний фізичний «саркофаг» — споруду з бетону і металу, відому як об’єкт Укриття.
Його будівництво почалося 20 травня 1986 року, через 25 днів після вибуху. До процесу спорудження Укриття залучили близько 90 тис. осіб, а збудувати об’єкт вдалося за 206 днів. На його створення було витрачено 400 тис. кубометрів бетонної суміші і 7 тис. тонн металоконструкцій.
Новий конфаймент над ЧАЕС
Фото: Tim Porter / wikipedia.org
Новий безпечний конфайнмент Чорнобильска АЕС отримала в листопаді 2016 року, коли відбулася офіційна церемонія фінального насування на четвертий енергоблок ЧАЕС більш сучасної захисної споруди. Конфайнмент має форму аркової споруди, яка накрила собою застарілий об’єкт Укриття і стала найбільшою у світі наземною рухомою конструкцією.
Будувати цей об’єкт почали ще в 2007 році. Тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового захисного об’єкту, оголошений Європейським банком реконструкції та розвитку, виграла компанія NOVARKA, спільне підприємство кількох французьких підрядників, як зрештою і втілило в життя складний інженерний задум. Загалом до будівництва нового конфайнменту для ЧАЕС були залучені спеціалісти з підрядних організацій 27 різних країн.
ЧАЕС під час повномасштабної війни з росією
ЧАЕС / Фото: НВ / Олександр Медведєв
Росіяни захопили ЧАЕС у першу ж добу повномасштабного вторгення. Перетнувши кордон з Білоруссю, цим шляхом на Київ рухалися найбільш боєздатні та модернізовані частини армії РФ. Угрупованню з тактичним знаком V відводилася вирішальна роль у захопленні Києва: ці окупаційні війська мали наступати на столицю України вздовж правого берега Дніпра, захопити Чорнобильську АЕС, а потім просунутися південніше і перерізати Житомирську трасу (автошлях міжнародного значення М06 Київ — Чоп) та вийти до Фастова. Одночасно Росія сподівалася швидко захопити та взяти під контроль інші працюючі АЕС України, зокрема Запорізьку та Південноукраїнську.
І хоча план окупантів здебільшого провалився, від самого початку вторгнення і до 31 березня 2022 року війська РФ утримували ЧАЕС, зробивши тут одну зі своїх баз на півночі України.
– Головний їхній штаб знаходився на території ЧАЕС. Там було близько 50 одиниць техніки, та близько тисячі солдатів охороняли всередині Чорнобильську АЕС, — розповідав згодом Євген Крамаренко, голова Державного агентства України з управління зоною відчуження. Крім того, за його словами, загарбники влаштували комендатуру в місті Чорнобиль, де перебувало до 500 військових.
Фото: Енергоатом
Понад три тижні окупанти не дозволяли провести ротацію персоналу на ЧАЕС, який має змінюватися щодоби. Лише 20 березня зі станції вперше вдалося вивезти 64 осіб: змінний персонал ЧАЕС, службовців Нацгвардії України (вісьмох жінок та одного онкохворого), одну працівницю ДСНС, а також чотирьох «сталкерів». На заміну їм відправили 46 добровольців з-поміж працівників станції. Однак ще до цього, 14 березня, персонал ЧАЕС перестав проводити ремонт та технічне обслуговування обладнання — через фізичну та психологічну втому і безперервну роботу протягом майже трьох тижнів.
За час перебування в зоні ЧАЕС російські військові «відзначилися» також максимально безвідповідальною і самовбивчою поведінкою. Працівники ЧАЕС розповіли агентству Reuters, що росіяни проїхали на своїй техніці Рудим лісом, «піднявши хмари радіоактивного пилу», без будь-якого радіаційного захисту. Один зі спеціалістів станції назвав це «самогубством» і заявив, що цей пил міг спричинити внутрішнє опромінення.
– Коли їх запитали, чи знають вони про катастрофу 1986 року, про вибух четвертого енергоблоку, вони й гадки не мали. Вони гадки не мали, на якому об’єкті перебувають, — сказав співрозмовник Reuters про своє спілкування з деякими військовими РФ.
Пізніше стало відомо, що в білоруський Гомель на лікування привезли кілька партій окупантів, які отримали високі дози опромінення на ЧАЕС. Також підтвердилися повідомлення про те, що російські військовослужбовці рили окопи в Рудому лісі, найзабрудненішому в усій Зоні відчуження. Інформацію «про фортифікаційні споруди — окопи, які рашисти будували прямо в Рудому лісі» підтвердили зокрема в компанії Енергоатом.
На основі матеріалу НВ
Читай також:
Як звільнитися від впливу негативних думок: вправа «Радіо» від психологині «Незламної мами»
