Анастасія Нестеренко: «Наші стосунки з Єгором – це наш храм»

У «Новенькій» Анастасія Нестеренко зіграла роль простої дівчини Віри, якій довелося розрулювати недитячі проблеми. Непросту ситуацію з братом, який може потрапити до колонії, заважають вирішити її почуття до фронтмена шкільного гурту «Банда» Романа. Фанати серіалу підозрюють, що екранні стосунки акторів Єгора Козлова та Анастасії Нестеренко переросли в реальні. Чи справді Настя і Єгор зустрічаються? Як воно – записувати дует з улюбленим співаком молоді MELOVIN? Та що страшного трапилося на зйомках серіалу? Знайомтеся ближче з новенькою на Новому в ексклюзивному інтерв’ю з Анастасією Нестеренко.

– Серіал «Новенька» – це твій перший серйозний досвід, коли ти у головній ролі. Які враження?

– Я думала, що буде легше. Віра – персонаж, який постійно плаче. Після десятої чи одинадцятої серії я навіть просила режисера Макса Гуленко: «Зроби із цим щось, я не можу постійно плакати!» І от кожного разу, коли знову доводилося рюмсати по шість сцен поспіль, благала: «Допоможіть вижити!» Я перебувала на майданчику майже всі знімальні дні. Були люди, які могли приїхати, відзняти дві сцени й поїхати, а я майже завжди була – від початку до кінця. Дуже виснажливо зніматися чотири дні поспіль. Якось на четвертий день у мене так заклинило спину, що довелося їхати в лікарню і робити уколи.

– Наскільки ти схожа на свою героїню Віру?

– Звісно, я проводила паралель між нами. Тому не сказала б, що Віра кардинально від мене відрізняється. Але є деякі моменти, коли вона більш людяна та відкрита до інших. Я – не така. Якщо мені зробили капость, то все – ідіть звідси. Я дуже рідко даю людям другий шанс. А Віра вміє пробачати. А ще я дуже принципова і категорична. Іноді це грає зі мною злі жарти. У мене є багато справ, які я не закінчила, бо вперлася, що так робити не буду.

Якщо мені зробили капость, то все – ідіть звідси

– А в роботі ти теж так поводишся?

– Була така історія. Під час зйомок ми завжди йдемо по тексту. Але якось я прочитала свої репліки і зрозуміла, що в житті так ніколи не сказала б. Це була вже не перша серія, і всі чудово розуміли, про що йшлося. І от мене просять сказати два слова, які і так зрозумілі з загальної історії, а я не хочу. Потім мене все ж вмовили. Я сказала: «Це повна маячня, але добре». В роботі можу поступитися, а в житті – ні.

– Як проходив кастинг?

– Процес був важким. Мені навіть лінзи вставляли, щоб змінити колір очей. Мене затвердили останньою. Усі вже ходили на читки, збиралися на всякі тусовки, шашлики, а мене ще не затвердили. В останні дні я навіть думала, чи варто йти на чергову пробу. Адже ми проходили однакові сцени, лише з різними людьми. Я вже повністю віддала всю себе й не знала, що там нового можна було зробити. Так довго кастингувалася, що вже була думка: «Беріть кого хочете, бо я вже втомилася». На кастингу в нас одразу виник зв’язок із Єгором. Мені сподобалася сцена, де ми репетируємо пісню і потім цілуємося. До того ж, з іншими акторами відчувала, що саме я – хазяїн ситуації, з Єгором було навпаки. А за сюжетом так і треба.

– Що ти відчула, коли тебе затвердили на роль?

– Нарешті! Більше не треба їздити на проби! Не скажу, що це було неочікувано. Якби я двічі приїхала на проби, ы мене затвердили, то була б шокована. А так відпахала десь сім або вісім днів, тому точно заслужила це. Про те, що мене затвердили, мені написали просто у месенджері.

Сергій Нікітюк знявся у «Новенькій»

– Яка ти була у школі?

– З першого по четвертий клас я була відмінницею, у мене навіть 10 балів не було. Мій зошит був на дошці пошани як приклад найгарнішого почерку. В школу мене відвозила мама, тому я приїжджала дуже рано. Встигала витерти дошку, прибирати у класі. А в п’ятому класі мені поставили 9 балів за семестр. Тоді я вирішила: якщо в мене така оцінка, то взагалі не буду вчитися. До 7 класу за 12-бальною системою в мене було 4 та 5. Просто в якийсь момент я вирішила: якщо не відмінниця – нічого не буду робити. Не готувалася ні до чого й постійно списувала. Потім моя родина переїхала на два роки у Вірменію. Я навчалася у двох школах – російській та український, щоб не відстати. І там навчалася нормально. Коли ми повернулися, і я знову пішла у свою рідну школу, зрозуміла, що мені потрібно працювати на атестат.

Оці всі дівочі плітки та інтриги – не для мене

– Яким був твій перехідний вік?

Я псувала мамі нерви. З однокласницями майже не спілкувалася, дружила лише з хлопцями. Мені не подобалися дівчата. Навіть зараз у мене лише дві подруги. В однієї характер, як у мужика, а друга – просто моя подруга (сміється). Оці всі дівочі плітки та інтриги – не для мене. Я вибираю людей, орієнтуючись на те, як вони спілкуються з іншими. Якщо не «гівнять», то я можу спілкуватися.

– Які в тебе стосунки з батьками?

– Класні. Мама мене дуже підтримує й розуміє. Вона – психолог, тому знає, як правильно підійти, сказати, натиснути, щоб я зробила правильний вибір. Ми з нею більше подруги. А коли я почала працювати, стали ще дружнішими. Можемо сісти, випити по склянці вина з сиром, поговорити про щось. Вона пожаліється мені, а я – їй. До того ж, мама – найголовніший фанат «Новенької». Іноді мені здається, що це вона зробила усі перегляди (сміється). А тато – авторитет для мене. Мені важлива його думка, до його порад я прислухаюся у 99%. Випадків.

– Коли ти зрозуміла, що акторство – це твоє?

– У мене ще не було такого моменту. Я не можу стверджувати, що акторство – це саме те, чим я буду займатись усе своє життя. З тим, як мене перемикає, з часом я можу піти в іншу сферу. Поки мені це подобається, буду цим займатись. Але не впевнена, що акторством зароблятиму на життя, бо є проєкти, де і без грошей хочеться працювати.

– Зйомки «Новенької» тривали п’ять місяців і вдень, і вночі. Як ти поєднувала це з навчанням у театральному?

– Це було дуже складно. Літом ми не навчаємося, тому я мала час. А ось вересень і жовтень випали конкретно. Саме в цей період у нас проходила підготовка дипломних вистав. Я мала бути там обов’язково. А от на зустріч 4-го курсу не з’явилася, бо в мене була зміна. Потім прийшла до майстра, впала на коліна і просила відпустити мене. Зійшлися на тому, щоб я приходила на репетиції раз на тиждень. Майстер – це як класний керівник. Він головний, і відповідає за всі твої прогули. Ти маєш йому звітувати завжди.

– Яка в тебе була перша роль?

Це був клас дев’ятий чи десятий, знімалася тоді в епізоді. Навіть не знаю, як вони мене знайшли. Роль була така, що я з хлопцем на побаченні на озері бачу, як спливає труп, і верещу (сміється).

– Якою роллю ти пишаєшся найбільше?

– Не знаю. Це складне запитання. Я дуже самокритична.

– Хто за час зйомок став для тебе найближчим?

– Єгор. У мене переважно були сцени лише з моїм братом, поліцейським, батьком та Ромою. Сцен у школі було мало. Тому з іншими акторами ми не часто спілкувалися.

У нас із ним просто був контакт, і кожен поцілунок – це своя історія

– Що вас так зблизило?

– По-перше, усілякі екстремальні зйомки. Єгор завжди був поруч та заспокоював мене. Я йому багато плакалася, а він мене підтримував. По-друге, він завжди брав мені обід. Єгор – прудкий, а смачні салати в нас швидко закінчувалися (сміється).

– Як Єгор цілується?

Вперше ми поцілувалися одразу на кастингу. Тоді він був останнім, хто того дня пробувався на роль Роми. Тому я думала так: «Давай нормально поцілуємося, щоб не робити дубль». У нас із ним просто був контакт, і кожен поцілунок – це своя історія.

– Може, хоч ти зізнаєшся, чи ви з Єгором зустрічаєтеся?

– Ми багато часу проводимо разом, дивимося фільми, іноді серії «Новенької». Я відверта з ним, а він – зі мною. Можемо про все поговорити. Для мене це, як кава з молоком – ідеальне поєднання. Взагалі наше спілкування – ідеальне. Мало людей, кому я можу все розповісти, а йому можу.

– Чому ви не відповідаєте нікому, чи є щось між вами?

– Тому що не вважаю за потрібне. Це як «Догвіль», є такий фільм. Коли людині дають владу – вона починає збільшуватись у масштабах і думати, що може робити все, що завгодно. Ти пускаєш інших у своє особисте життя, а потім цю дірочку зроблять більшою, і вона буде неймовірних розмірів. Є деякі теми, які не хочу обговорювати, не хочу, щоб там були люди. Наші стосунки з Єгором – це наш храм. І не треба, щоб туди хтось заходив.

– У «Новенькій» твого серіального брата зіграв твій реальний дванадцятирічний брат Андрій. Як так вийшло?

За два чи три дні мали розпочатися зйомки, а брата все не було. Головна проблема полягала в тому, що хлопці були абсолютно на мене не схожі. Наприклад, мені привели прикольного і класного хлопчика, але на вигляд йому було років шість, та ще й блондин із блакитними очима. Я намагалася бути дружньою до хлопців, аби вони не нервували. Але всі сцени, що ми записували, були трохи не туди. Якось їхала додому й подумала, а може своєму брату запропонувати? Кинула йому текст, щоб він його вивчив. Він дуже швидко все запам’ятовує, тому я була впевнена, що не тупитиме «на моторі». Ми зняли сцену на телефон, і я скинула продюсеру. Потім нас із Андрієм попросили приїхати на проби, щоб записати все в рівних умовах. Ми записали, і його затвердили.

У нас є чудова можливість закладати в дітей добро та чесність, робити щось хороше

– Ти давала йому поради на знімальному майданчику?

– Я намагалася зробити максимум до того, як Андрій увійшов у кадр. Кожен його знімальний день боялась більше за нього, особливо коли в мене не було з ним спільних сцен. Коли режисер йому щось казав, я думала, що не так потрібно з ним розмовляти, бо він зараз замкнеться в собі. На майданчику брат мене слухав, хоча в житті цього не робить. Після першого знімального дня Андрій подарував мені величезну шоколадку і записку з подякою.

– На відміну від Єгора у серіалі «Новенька» ти співаєш сама. Разом із MELOVIN виконуєш пісню «Вітрила». Як пройшов запис у студії?

– Я хвилювалася, бо на запис приїхали продюсери та наш звукорежисер. Мені було страшно і соромно співати перед ними. З MELOVIN ми бачилися у студії, але разом не записувалися. Вийшло навіть так, що я писалася перша. Тобто, не знала мелодії і не могла підлаштуватися під MELOVIN. Одразу після запису написала звукорежисеру, що в разі чого можемо переписати. Через кілька днів знову приїхала на студію і записалася, вже підлаштовуючись під спів MELOVIN.

– У тебе були якісь казуси на майданчику?

– Був один момент, коли мала швидко виходити з дверей. І якось так сталося, що я влетіла у них головою. Пролунав такий звук, ніби щось розбилося. Відлетіла назад, в очах потемніло, і я почала плакати від болю. Майже все було в крові, одразу вилізла шишка, тому довелося переносити зйомки моїх кадрів. Мене намагалися вилікувати просто на знімальному майданчику, щоб я змогла зніматися, бо ж у мене було ще дві сцени. Мені завжди важливо доробити роботу до кінця, особливо коли я розумію, що ми спізнюємось на годину чи дві. Затримувати групу – це жорстоко.

Як знімали серіал «Новенька» на Новому каналі

– Після виходу серіалу в ефір у тебе додалося підписників в Instagram. Що тобі пишуть?

– У мене зараз 11 тисяч підписників, а було лише 800. За останні сім днів я провела в Instagram 16 годин 30 хвилин. Незважаючи на те, що кілька днів взагалі туди не заходила. Просто намагаюся відповідати всім, витрачаю на це багато часу, сил та енергії. Я відчуваю, ніби щось винна цим людям. Але коли відповідаю один раз, вони хочуть продовжити спілкування, а я не можу, і мені соромно. Не знаю, як позбутися цього відчуття. Раніше на мене були підписані лише мої знайомі. Я могла щось виставити, особливо не замислюючись про це. А зараз перед тим, як виставляю пост чи сторіз, завжди думаю, як це вплине на дитину 12-ти років. Відчуваю відповідальність за це, бо сама маю брата такого віку. У нас є чудова можливість закладати в дітей добро та чесність, робити щось хороше.

– Що найдивніше писали?

«Я завидую твоему брату, хочу быть твоей сестрой». Брат казав: «Ой, зря» (сміється).

– Яку пораду ти дала б школярам?

– Я б сказала: увімкни голову, думай. Є багато ситуацій, де потрібно зупинитися й подумати, варто це робити чи ні. За кожну нашу дію або бездіяльність є своє покарання. А на помилках не треба зациклюватися. Думай, що робити далі, як йти із цим багажем, та як дістатися того, чого ти хочеш.

Авторка: Торі Торн