Що потрібно, аби звичайна американська вулиця перетворилася на місце, де поруч із людьми гуляють динозаври, а часові портали відкривають шлях у доісторичний світ? Для нового фантастичного фільму «Кінець Оук-стріт» команда не лише побудувала величезні декорації, а й консультувалася з палеонтологами та навіть надихалася експериментами на Міжнародній космічній станції. Зібрали 14 найцікавіших фактів про створення стрічки.
Після тривалих пошуків команда знайшла район Wisteria Gardens в Атланті. Саме він став Оук-стріт — тихим передмістям Мічигану, яке після загадкової космічної події опиняється у зовсім іншому світі.
Художники шукали автентичні меблі, побутову техніку, журнали, телевізійні програми, подарунковий папір, спеції та інші дрібниці на гаражних розпродажах, Facebook Marketplace і в будинках місцевих жителів. Так кожна оселя виглядала так, ніби в ній справді жили десятки років.
Заради однієї з наймасштабніших сцен команда звела повнорозмірний будинок, у який за сценарієм мала врізатися машина. Конструкцію спроєктували так, щоб ефектно зруйнувати її, не пошкодивши сусідні будівлі.
Замість того щоб працювати на справжньому будинку, творці побудували повнорозмірну декорацію даху просто на парковці. Це дозволило повністю контролювати камери, освітлення й виконання трюків.
Робота над кожною істотою починалася не з фантазії художників, а з консультацій із палеонтологами. Лише після цього дизайнери додавали власні творчі ідеї.
Творці свідомо не дотримувалися історичної хронології. За задумом режисера Девіда Роберта Мітчелла часовий портал змішав істот, яких у реальному світі розділяли мільйони років.
Пір’я, кольори й навіть рухи доісторичних істот художники створювали, надихаючись ему, страусами та курчатами. Саме тому вони виглядають напрочуд природно.
Кожну істоту створювали поетапно: спочатку цифровий скелет, потім м’язи, жир, шкіра, луска й пір’я. Лише після цього аніматори «оживляли» їхні рухи.
Щоб не повторювати знайомі образи з наукової фантастики, команда візуальних ефектів вивчала експерименти з водою в умовах невагомості на Міжнародній космічній станції. Саме вони стали основою незвичного вигляду порталів.
Оскільки події фільму тривають лише кілька днів, костюми мали витримати багнюку, кров, трюки й водночас залишатися однаковими від сцени до сцени. Знайти потрібну кількість автентичного вінтажного одягу було неможливо, тому більшість речей створили спеціально для фільму.
Каскадери спершу відпрацьовували всі складні епізоди, після чого Енн Гетевей, Юен Мак-Ґреґор, Мейзі Стелла та Крістіан Конвері самі бігали, дерлися, перелазили через паркани й виконували значну частину екшену, який глядачі побачать на екрані.
Щоб актори розуміли, куди дивитися під час зйомок, майданчиком ходили люди в сірих костюмах із величезними головами динозаврів, а також використовували спеціальні макети. Уже після зйомок ILM замінила їх цифровими істотами.
Художники додали істотам шрами, зламані зуби й потерту луску, щоб створити враження, ніби вони прожили довге життя ще до подій фільму.
Для сцен погонь паркани обладнали прихованими опорами, нижчими перекладинами та іншими непомітними елементами безпеки. У кадрі вони виглядали звичайними, але значно полегшували виконання трюків.
Дивіться «Кінець Оук-стріт» у кіно вже з 13 серпня!