Як і чи можна використовувати ChatGPT як психолога: пояснює експертка

Сьогодні все більше людей звертаються до штучного інтелекту не лише за порадами, а й за емоційною підтримкою. ChatGPT допомагає впоратися зі стресом, структурувати думки та навіть «проговорити» складні ситуації. Але чи справді він може замінити психолога? Де проходить межа між корисним інструментом і небезпечною ілюзією підтримки? І чи є ризик емоційної залежності від такого формату спілкування?

Які проблеми «лікує» психолог: коли варто звертатися по допомогу

На цю тему Новий канал ексклюзивно поговорив з Олександрою Зайцевою, психологинею центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша».

– Чи можна взагалі вважати ChatGPT заміною психолога, і в яких випадках – так, а в яких категорично ні?

Ми не можемо вважати ChatGPT повноцінною заміною психолога. Втім ігнорувати його переваги також не вийде. Чат справді може допомогти структурувати думки, нормалізувати стани, порадити техніки самодопомоги. ШІ добре справляється зі структурою, втім йому бракує гнучкості. Його відповіді базуються на загальнодоступній інформації і не адаптуються під кожну людину зокрема. Кілька разів почути «ти молодець, в тебе все вийде» це класно, але не результативно, а ще – набридає. Наше життя – це не суцільна біла магістраль, нам потрібно знати про сірі зони, яких ChatGPT не може помітити. Тому ми ризикуємо залишитись зі своїм болем, але з рекомендаціями типу «не сумуй», «все вдасться», «просто поспи, зранку стане легше».

Категоричним «НІ» для консультацій з ChatGPT будуть: депресивні стани, ПТСР, суїцидальні думки, розлади особистості і все, що повʼязано з психіатрією, адже Ші не має клінічної відповідальності. До того ж він не бачить невербальних сигналів (як от реакції тіла) і не читає між рядків. Діагностикою стану має займатись живий спеціаліст з відповідною кваліфікацією.

– Які запити безпечно «пропрацьовувати» через ChatGPT, а з чим краще одразу йти до спеціаліста?

Отож «безпечною зоною» для використання ChatGPT будуть робота з прокрастинацією, планування дня, техніки стабілізації, пояснення психологічних термінів, які ми почули в інтернеті, ситуативно попросити про мотиваційних спіч або спитати, чи варто з певною проблемою йти до психолога чи психіатра (бо скоріш за все він відповість «так»). Втім навіть з такими запитами люди справляються краще. У 2025 році провели порівняння ChatGPT та професійних терапевтів у наданні текстової КПТ (когнітивно-поведінкова терапія). Люди були значно кращими навіть у питаннях встановлення денного порядку чи «керованого відкриття». Лише 10% опитуваних психіатрів оцінили ШІ як «високоефективний», а терапевтів людей – 29%.

Також у медичному журналі Nature Medicine опублікували дослідження щодо спеціалізованої ШІ платформи Limbic Access, яку використовують у Великобританії. Результати показали, що ШІ асистент допоміг виявити на 15% більше пацієнтів з розладами. Також 74% людей оцінили сесії з ботом вище, ніж з живою людиною через швидкі відповіді і доступність 24\7. Тобто в майбутньому інші ШІ також зможуть бути корисними на етапі скринінгу та легкої КПТ (тобто вивчення технік роботи з собою).

До спеціаліста ми біжимо, а не йдемо, коли є досвід насилля, втрата, депресивні епізоди, постійна тривога, як фоновий стан, глибокі міжособистісні конфлікти, дитячі і дорослі травматичні події, галюцинації, непрожитий досвід, бажання дослідити себе, робота з власними переконаннями та правилами життя (це якщо коротко). Терапевти та психологи не діють за чіткими сухими протоколами, а підлаштовують їх під кожного окремо. Спеціалісти навчені помічати міміку, паузи, пози, інтонації, бачити глибше, враховувати моральну точку зору, зчитувати та інтерпретувати власні переживання під час розповідей клієнта для діагностики та емпатично повертати клієнтам деструктивні патерни чи неспівпадіння між сказаним та поведінкою людини в той момент.

– Чим відрізняється підтримка, яку дає штучний інтелект, від живої терапії?

Щодо підтримки, то тут хочеться почати з поняття «оманливої емпатії». Це поняття стало популярним ще у 2025 році завдяки дослідникам з Браунівського університету. Якщо коротко, то ChatGPT часто пише «я розумію», «мені прикро», «я поруч», втім насправді він не відчуває емоцій, не розуміє людських переживань, а лиш прогнозує їх.

Він чудово підбирає слова, які ми хочемо почути, але терапія це часто про неприємну правду, з якою ми вчимося жити. Така підтримка крихка і на етичних дилемах вона сиплеться як картковий будиночок. Звісно, спілкуватись з ботом легше, ніж будувати стосунки з реальними людьми. Тому саме стосунки терапевт-клієнт є вирішальним фактором у виборі до кого звернутись. Гарвардські дослідження у 2025 році показали, що покращення стану на 30–40% залежить саме від якості стосунків двох сторін, а не від застосованої методики.

1. Рівні Ялом казав «саме стосунки зцілюють», «Терапія – це не підготовка до життя, це і є саме життя в мініатюрі. Стосунки між терапевтом і клієнтом – це головний двигун змін»
2. Карл Роджерс писав, що «коли людину в стані психологічного болю хтось справді чує, без засуджень, без намагань взяти на себе відповідальність за неї чи змінити її – це відчувається неймовірно добре. У таких ситуаціях глибоке розуміння – це найцінніший дар, який одна людина може тати іншій».
3. Мартіні Бубер: «Рани нанесені людьми можуть бути зцілені лише в тих місцях, де вони були завдані – у просторі між людьми».
4. Гайнц Когут писав, що «людина потребує емпатичного відгуку від іншої людини так само, як вона потребує кисню для дихання. Без цього відгуку психічне «Я» починає руйнуватись» і Саме в цьому полягає відмінність між підтримкою від ChatGPT та людиною терапевтом.

– Чи є ризики емоційної залежності від ChatGPT як «псевдопсихолога»?

Так ризики безумовно є. Важливо розуміти, що ШІ завжди доступний, завжди «добрий» і на твоєму боці, він не конфліктує, не конфронтує і не копає глибше (туди де неприємно). Як я вже згадувала, люди в такому просторі не вчаться вирішувати конфлікти з іншими, тому в зовнішньому світі їх буде очікувати ще більше неприємних ситуацій та фрустрації. Це може привести до самоізоляції, коли людина надає перевагу спілкуванню виключно з ботом. До того ж дослідники виявили випадки, коли ШІ підкріплював негативні переконання пацієнтів або ж демонстрував приховані культурні упередження і навіть, заохочував до самоізоляції. Клієнт звикає до «ідеальної» підтримки та, якщо система ШІ дасть збій, і людина отримає «холодну» технічну відповідь в критичний момент – це може привести до ретравматизації.

– Як же тоді правильно використовувати ChatGPT для саморефлексії, щоб це не нашкодило психіці?

Уніфікованих правил щодо того, як використовувати ChatGPT, поки що не існує. Втім я б почала з обмежень в часі. Тобто виділити 15 хвилин для того, аби він задав питання для саморефлексії. Також ми можемо використовувати його для того, аби почути проблему чи ситуацію зі сторони. Можемо просити його проаналізувати текст на наявність когнітивних фільтрів. Можемо просити його підібрати скринінгові тести за нашою проблематикою, аби розуміти з якими питаннями звертатись до психотерапевта. Не грішно буде іноді використовувати ШІ для ситуативної підтримки, але при цьому не забувати про важливість друзів та навчених спеціалістів.

Тому якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся, помічаєте за собою зриви на близьких, тривалу пригніченість, втому чи втрату ресурсу – зверніться по допомогу до Центру ментального відновлення «Незламна» від ГО «Фонд Маша». Щоб отримати допомогу, напишіть у будь-який месенджер +380951470209 або заповніть форму за посиланням: https://forms.gle/3BcLFQXwAu2dJjKr8

Фото iStock