Два тижні Україна героїчно відстоює своє право на суверенність та незалежність у війні з російськими окупантами. Кожен долучається до допомоги військовим і теробороні. Не став винятком і український дизайнер, засновник бренду чоловічого одягу IDoL Серж Смолін. Тепер замість пошиття одягу він плете маскувальні сітки для фронту. Новий канал продовжує цикл розповідей #ДобріІсторії про українців, які разом із військовими наближають перемогу над окупантами.
Незабутній ранок
– Ми ночували за містом. Крізь сон почув глухі гупання, але продовжував солодко спати, – згадує перший день війни дизайнер. – Коли гупання стали гучніші, прокинувся. Була тривога, не хотілося вірити в те, що я чув.
#ДобріІсторії. Анастасія Булгакова: «Розробляю систему електронної черги для військоматів»
Ми зібралися дуже швидко, сіли в автівку й вирушили додому, в Київ. Бо там були всі документи і наш котик. Замість 40 хвилин їхали 5 годин. У дорозі спілкувалися з рідними та друзями. Сестричка запропонувала їхати до неї і до батьків. Звісно, ніяких тривожних валіз в нас зібрано не було, ми не вірили, що у ХХІ столітті розумні люди міряються не інтелектом, а примітивними інстинктами. Приїхавши, заскочили додому, першого, кого зібрали, – це котика, а потім поклали документи. В чому були, в тому й поїхали. Знову ж таки, замість 5 годин провели в дорозі 9. Вже зараз розумію, що це ще дуже швидко порівняно з тим, скільки інші люди витратили на дорогу. Поки ми їхали, над нами літали гвинтокрили, ми чули вибухи в Гостомелі та Бучі, назустріч постійно їхали військові колони. Була ніч, страшно – не те слово. Наш котик за всю дорогу лише пару разів «сказав», що він з нами, хоча й не любив їздити. Кілька днів по тому просто не впізнавали його – він спав поруч із нами, постійно хотів прихистку. На третій день різко йому стало зле. В нього зупинилося серце…
Дизайнерські сітки
– Коли приїхали до батьків, наступного дня пішли до найближчого пункту тероборони і спитали, яка їм знадобиться допомога. Вони сказали, що потрібно плести сітки, – продовжує Серж. – Мама знайшла рулони тканини, які залишилися з часів, коли я ще вчився в інституті. Ось вони й згодилися. Разом із сестричкою, дітьми, на чолі з художником Сержем Пайє взялися до роботи. Жартували, що готуємо «макраме» для нової колекції. В хід пішли всі баскетбольні сітки, а потім привезли рибальські. Плели у шкільних спортзалах. Сітки потім централізовано прямували до гарячих точок. А ще ми розмістили в себе вдома наших близьких друзів, які приїхали з Києва.
Мрія про мир
– Дуже хочу, щоб війна швидше закінчилася, і ми повернулися додому – відбудовувати наші міста, – каже дизайнер. – Знаю – ми переможемо! Я вірю в наш народ, ЗСУ та президента! Слава Україні!