#ДобріІсторії: Дівчина, яка залишилася в Києві, стала волонтеркою на складі гуманітарки
Попри те, що війна постукалася в кожні двері, українці продовжують боротися, мріяти та просто жити. Безстрашні мами народжують маленьких українців у бомбосховищах, волонтери вивозять сім’ї з-під обстрілу, а хтось дає притулок біженцям від бомбардувань. Новий канал продовжує збирати #ДобріІсторії. І сьогодні розповість про керівницю прес-бюро Нового каналу Олю, яка під час війни стала волонтеркою.
Допомогти в Києві
– У перший день повномасштабної війни я вирішила не їхати з Києва та шукала, чим можу бути фізично корисною. У чаті волонтерів побачила, що не вистачає рук на розвантаженні та сортуванні гуманітарної допомоги, що стікається до Києва не лише з усіх куточків України, а й із сусідніх країн. Так я потрапила до складу.
У перший день моєї роботи туди привезли більше тонни вареників у відрах з-під риби, майонезу та навіть фарби. Не знаю, скільки жінок протягом скількох годин їх ліпили, але хотілося плакати над кожним відром. Після роботи разом із чотирма відрами вареників та упаковкою варених яєць ми спустилися в метро й віддали їх черговій по станції. Або, точніше, коменданту гуртожитку, на який зараз перетворилася підземка. «Ой, це ж кожному по чотири вареники вистачить», – зраділа чергова комендантка.
Відомі люди у теробороні
– Якось на склад по гуманітарку для тероборони приїхав лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк. Весь у чорній амуніції, він був схожий на робокопа. Половина жінок покинули роботу, дивилися на Хливнюка й усміхалися. У голові грало «Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо».
Волонтером може бути кожен
– Працювати на склад приходять різні люди. Чоловіки, яких не взяли до тероборони, вантажать візки та носять коробки з консервацією. Знали б ви, скільки банок із помідорами, вареннями, огірками та салом з усієї України я бачила за ці дні! Біженці з регіонів, які приїхали до Києва на початку війни, теж приходять допомагати. Не можуть сидіти склавши руки. Так я познайомилася з дівчиною з Нової Каховки. З гуманітарки вона попросила взяти одну річ – бюстгальтер, бо похапцем забула білизну в Новій Каховці. Найстаршій волонтерці – глибоко за 70. Вона приходить на склад разом із донькою років 50-ти, допомагає розбирати та сортувати пакунки з одягом. А у перервах між роботою ходить годувати бездомних котів.
Усе, що приймає склад, швидко розходиться. Ми пакуємо спеціальні коробки для пологових будинків з одягом та брязкальцями для немовлят. Представники терборони міста приїжджають по продукти для наших захисників. Ось там, до речі, є фанати консервації. Одяг відправляємо біженцям. Ліки – до лікарень, а згодом через інших волонтерів – на фронт. Якось неподалік складу народжувала жінка – їй швидко зібрали коробки з усім необхідним для пологів.
#ДобріІсторії: одеські рятувальники влаштували колегам весілля в пожежній частині
Коли я там, то війна відступає. Немає часу читати новини в телефоні, майже не долітає звук сирен. Я почуваюся шестернею у великому годиннику, який відраховує час до нашої перемоги.
