Співзасновниця та СЕО Bunny Nails та Bunny Champ Антоніна Кроливець розповіла свою історію створення бізнесу

Планів, стратегії та фінансів не достатньо для створення успішного бізнесу. Насамперед важливі люди, їхні історії, виклики й внутрішня сила рухатися вперед навіть тоді, коли не все йде за планом. Особливо, коли мова про жінок, які будують власну справу, виховують дітей і надихають інших своїм прикладом.

Про свій шлях у бізнесі, перші помилки, баланс між кар’єрою та материнством розповідає Антоніна Кроливець, співзасновниця та СЕО Bunny Nails та Bunny Champ.

1.Якими були ваші перші роки в бізнесі? Що найбільше запамʼяталося з тих часів?
Якими були перші кроки в бізнесі, що найбільше запам’яталося з тих часів?

Найбільше запам’яталося те, як я була впевнена, що все знаю. Я написала бізнес-план, зробила аналіз ринку, провела фокус-групу. Здавалося, що все прораховано правильно. Але в перший день, коли я відчинила двері студії, стало зрозуміло: я не уявляю, що робити далі. Я не знала продукт, не розумілася на процесах і навіть сама не користувалася бʼюті-послугами.

У той момент я усвідомила — все, що було на папері, це лише теорія. А реальність починається тоді, коли з’являються перші клієнти, команда і потрібно приймати справжні рішення, а не писати плани.

2. Через війну велика кількість бізнесів стикнувся з великим стресом, що супроводжується щодня. Як справляєтеся і долаєте його ви?

У мене є свої “терапії”, які допомагають тримати себе в ресурсі: робота-терапія, діти-терапія та друзі-терапія.

По-перше, я стараюся не випадати з ритму й виконувати заплановане. У стресові моменти дуже важливо мати свої опори — маленькі щоденні рутини. Це може бути здоровий сніданок, тренування, прогулянка ввечері з дітьми чи перегляд серіалу з чоловіком. Такі прості речі допомагають втримати мій емоційний стан.

По-друге, робота для мене — це стабільність. Я не скасовую зустрічі, виходжу в офіс, залишаюся в процесі. Це дисциплінує й не дає «зависнути» у тривозі.

Діти — окрема історія. Вони найкраще знімають напругу, можуть сказати щось настільки щире, що ти ніби перемикаєшся й бачиш життя простіше.

І, звісно, друзі та оточення. Це дуже важливо, мати людей, з якими можна говорити, радитися, підтримувати одне одного. Ми, підприємці, зараз маємо об’єднуватися. Часто рішення народжуються саме в таких розмовах — хтось ділиться досвідом, хтось пропонує допомогу. І саме це допомагає долати щоденний стрес.

3.Як поєднати кар’єру та роль матері трьох дітей? Як ви організовуєте свій час і що допомагає залишатися ефективною?

Я дуже люблю системи, і саме вони допомагають мені поєднувати кар’єру та материнство. У мене все побудовано системно: і в компанії, і вдома.

Найперше, я свідомо прийняла рішення, що хочу залишатися щасливою як особистість, а не лише як мама чи підприємиця. Адже моє особисте щастя прямо впливає на щастя моїх дітей. Це стало для мене фундаментом, на якому я будую все інше.

Щодо організації часу,  у нас чітко поділений “сімейний” та “робочий” простір. Якщо я з дітьми,  то це якісний час без фону у вигляді прибирання чи готування. Ми разом граємо, дивимось фільм або просто проводимо час поруч. Я хочу бути в цей момент максимально включеною.

По-друге, я не намагаюся робити все сама. У нас є няня, помічниця по дому, організована логістика, школа та позашкільні заняття. Це дозволяє дітям мати насичене, комфортне життя навіть тоді, коли ми з чоловіком на роботі.

І головне, ми насолоджуємось як роботою, так і сімейним часом. Коли я на проєктах, то повністю там. Коли вдома, я повністю з сім’єю. Саме це дає відчуття наповненості, а не боротьби між ролями.

4. У вашому бізнесі важлива підтримка команди. Як ви залучаєте команду, щоб вона залишалася і працювала у вас?

Головне, що я зрозуміла — команда повинна базуватись на спільних цінностях. Ти підтримуєш команду в досягненні її цілей, а вона допомагає тобі досягати цілей компанії. Важливо, щоб усі відчували взаємну підтримку і мали можливість займатися тим, що їм приносить радість. Люди мають реалізовувати себе, отримувати задоволення від роботи та досягати результатів, працюючи разом з тобою. І все це ґрунтується на спільних цінностях, які важливі для будь-якої компанії, не лише сервісної. 

5.Проведення BUNNY CHAMP. Розкажіть, як цей формат допомагає трансформувати ставлення до професії майстру манікюру? І чи є я якісь історії, які вас вразили?

Все почалося ще у 2017 році. Тоді ми вперше зіткнулися з тим, що багато майстрів манікюру соромляться своєї професії. Вони вважали, що це щось “несерйозне”, що суспільство не сприймає їх як освічених або поважних фахівців. Для нас це було шоком, бо ми так ніколи не думали, у нас було три студії, інше бачення, і ми щиро поважали будь-яку роботу. І саме тоді ми вирішили, що хочемо змінити це ставлення.

Ми почали з освіти — створили академію, а згодом отримали державну ліцензію й стали офіційним коледжем, який випускає майстрів манікюру. З часом сформувалася ціла екосистема, де майстри не просто працюють, а зростають кар’єрно: багато хто став керівниками студій або викладачами. Ми побачили, як у них з’являється впевненість, як вони починають сприймати себе професіоналами.

Далі стало зрозуміло, що крім навчання та роботи, людям потрібне ще й публічне визнання. Тому ми почали їздити на чемпіонати в Європі, на яких перемагали, надихалися масштабом та організацією. Особливо мене вразив чемпіонат у Швейцарії у 2019 році. Я тоді подумала: «Хочу зробити щось таке в Україні». Але спочатку завадив ковід, а потім сталося повномасштабне вторгнення, тому відклали плани. І все ж у 2023 році ми вирішили не чекати, просто взяли й зробили Bunny Champ тут, у нас.

Цього року, 14 жовтня, у КВЦ «Парковий» відбудеться Bunny Champ 2025 – день про жіночу силу, фокуси й натхнення. Ми зберемо понад тисячу учасниць і більш як 20 спікерок, серед яких Jamala, Ольга Мартиновська, Валерія Гузема та інші. Вони поділяться реальними історіями, досвідом і тим, що допомагає тримати фокус навіть у найшаленішому темпі життя. А паралельно пройде чемпіонат для майстрів манікюру, педикюру та брів, який стане можливістю заявити про себе й зарядитися енергією.

Є одна історія, яку я запам’ятала особливо. Дівчина, що сумнівалась у собі, прийшла на Bunny Champ, не перемогла, але вийшла зі сцени зі сльозами радості. Вона вперше відчула себе частиною спільноти й повірила у власну силу.

Через кілька місяців вона переїхала до США, швидко знайшла роботу й написала нам, що саме цей момент дав їй віру в себе. Ось заради таких історій ми це робимо.