Анімаційні фільми про жінок від жінок на фестивалі LINOLEUM
З 1 по 5 жовтня у Києві відбудеться фестиваль LINOLEUM, присвячений актуальній анімації та медіамистецтву. У спеціальній програмі Ladies First глядачі побачать десять короткометражних анімацій з усього світу, у яких авторки досліджують різні аспекти жіночого досвіду.
Що робить жінку жінкою? Відчуття себе? Зацікавлений погляд ззовні? А може це щасливий (чи лихий) випадок, що наділяє нас певними статевими органами? Авторки позаконкурсної програми LADIES FIRST шукають відповідь на ці питання разом з глядачками.
Розповідаємо чому це варто переглянути – у тексті.
«Дівчинка і горщик», Валентина Омен, Таті Бонд
Кадр із фільму «Дівчинка і горщик»
За сюжетом, у дистопічному світі стрічки дівчинка розбиває горщик, який приховує таємницю. Розбита посудина відкриває портали до паралельного всесвіту, де й починаються зміни, внаслідок яких зможе постати новий світ. Фільм був вперше показаний на Cannes Critics’ Week у 2024 році.
«Близнюки», Джеймі Стіл Ґріффітс
Кадр із фільму «Близнюки»
««Близнюки» — це спроба об’єднати відмінності не шляхом їх злиття, а через врахування кожного як дві сторони неподільного цілого», — зазначає режисерка. Головна героїня Сара та двоє її котів живуть кожен своїм життям. Котам сняться химерні сни про власні бажання, а Сара поступово тоне у параної, їй здається, що з ними щось не так. Її параноя проникає в спілкування з іншими, а тим часом сни котів починають ставати реальністю.
«Фарфор», Сара Абіґейл Гокінс
Кадр із фільму «Фарфор»
У виконаній вручну графітовим олівцем анімації дві дівчини досліджують свої стосунки та вразливість перед світом.
«Я нарешті стану вродливою», Матільд Жорж
Кадр із фільму «Я нарешті стану вродливою»
«Груди? Замалі, навіть Фанні так каже. Сідниці? Терпіти їх не можу. Обличчя? Хоч у дзеркало не дивись. З «Музою» я стану кращою версією себе. Усього за 30 днів у мене будуть стрункі ноги, підтягнуті груди та пружні сідниці. Я нарешті стану вродливою». Це все роздуми головної героїні фільму з Франції.
«Плямка», Б’янка Скалі
Кадр із фільму «Плямка»
«Вона знала, що цей день настане, і що їй доведеться зробити вибір. Та коли момент нарешті настає, Мая не може його прийняти. Дрібненька, ледь помітна родимка, просто плямка… Чому так важко з нею попрощатися? Чи зможе Мая знову відчути себе цілісною, якщо втратить частину себе?» – про фільм з Німеччини.
«Розмови у ліжку», Амандін Вотрен
Кадр із фільму «Розмови у ліжку»
Бельгійська стрічка відверто досліджує інтимні розмови між Люною, жінкою, травмованою аб’юзивними стосунками з колишнім партнером, та чоловіками, з якими вона спить.
«Поїдання апельсина», Мей Кіндред-Бутбі
Кадр із фільму «Поїдання апельсина»
За сюжетом, у великому маєтку всі постаті рухаються однаково, виглядають однаково, їдять одне й те саме. Але для однієї жінки все змінюється, коли незнайомець дарує їй апельсин. Вона ніколи раніше не бачила апельсинів. Заглибившись у своє захопливе відкриття, вона потрапляє в інший вимір — світ лишайників, слимаків і чуттєвої плинності. Та як поєднати це зі звичною реальністю? Їй доведеться обирати: відмовитися від відкриття або стати на новий шлях буття.
Зі слів режисерки: «Натхнення для цього фільму прийшло з мого досвіду пансексуальної жінки. Умовні позначення як гендеру, так і сексуальності можуть відігравати величезну та часто незаперечну роль у тому, як і з ким ми вирішуємо виражати себе. Все: від випадкового припущення про гетеросексуальність до відвертого цькування за відхилення від цієї норми та казкової гетеронормативності, яку нав’язує нам більшість популярних ЗМІ, — усе це сприяє створенню враження про те, як ви повинні жити; чого ви повинні хотіти. Коли ваш потяг приймає багато форм, легко несвідомо пропускати лише ті сторони, які навколишній світ вважає прийнятними. Я хотіла створити щось, що кине цьому виклик».
«Остання», Ане Інес Ландета, Лореа Льонс
Кадр із фільму «Остання»
Орієнтирами для головної героїні Лореї є її мати та бабуся. Спостерігаючи за двома поколіннями жінок, вона відкриває для себе глибокий зв’язок, яким жінки поєднуються через материнство. Тепер їй вирішувати, ставати матір’ю чи ні, та шукати відповіді на запитання, що залишались відкритими.
«Звірина», Андреа Мілетич
Кадр із фільму «Звірина»
Короткометражний фільм розповідає про дівчинку Міранду, яка готується до приїзду матері. Її плани руйнує поява дрібної Звірини, якої вона намагається позбутися. Усвідомивши, що втекти неможливо, вона вирішує сховати Звірину й сподівається, що мати нічого не помітить. Але Міранді доведеться зіткнутися не лише зі злою матір’ю, а й з самою собою.
«Час є», Катержина Гавлічкова
Кадр із фільму «Час є»
Головна героїня чеської анімації «Час є» — бабуся. Ця Супержінка живе як хоче, робить, що їй заманеться, і воно, переважно, її радує. Вона не вписується у чужі рамки, навіть часові. Ідея фільму народилася із захоплення бабусею режисерки, яка, повірте, саме така.
