«M3ГАН 2.0»: Як створювалась Ш.І. лялька-вбивця?

Нова версія M3ГАН зберігає все, за що її полюбили глядачі — стиль, усмішку, жахливу точність — і водночас стає ще досконалішою.

«M3ГАН 2.0»: Як створювалась Ш.І. лялька-вбивця?

– Ми грались із зачісками, змінювали образи, але щоразу, як заходили надто далеко — це вже була не вона», — розповідає Джонстон.

Завданням команди було не змінити, а вдосконалити. У цьому допоміг легендарний інженер аніматроніки Марк Сетракіан, який створив власне програмне забезпечення для управління мімікою M3ГАН. Результат: ідеальний синхрон губ і ще глибше занурення в ефект «Моторошної долини».

• Очі: Найбільшою складністю, як не дивно, стали очі. «Перша M3ГАН була маленькою, її очі — теж. Але нова вища, і потрібні були більші, ідеально пропорційні очі. Ми виготовили два десятки, і кожен — боротьба за досконалість», — каже Кеті Це з Morot FX Studios.
• Руки: «У першому фільмі ми спробували зробити рухливі руки — і це вийшло посередньо», — зізнається Адрієн Моро. «Цього разу ми створили повністю аніматронічні руки. І вони були настільки реалістичними, що довелось навмисно зробити їх трохи більш механічними, аби не здавалося, що це просто людина в масці». Це перший випадок у його кар’єрі, коли довелось зменшувати якість заради правдоподібності.

Для всіх фанів фірмових танців M3ГАН – ця частина вас точно не розчарує. Режисер і сценарист Джерард Джонстоун знову вирішив розширити межі того, на що здатна героїня.

– Ми розуміли, що глядачі чекатимуть на новий танець, але повторювати сцену з першого фільму не хотілося, – каже він. – Тож ми вигадали сцену, де M3ГАН працює під прикриттям на Ш.І.-конференції – робот, що прикидається людиною, яка прикидається роботом. Вона потрапляє у світло софітів і змушена танцювати, щоб не викликати підозри. Ми уявили це як роботизований брейкданс – точний, стилізований, вивірений до дрібниць.

Рухи героїв допомагав ставити Люк Гокер – коуч із фізичної акторської майстерності, який працював над обома фільмами. Разом із Емі Дональд (M3ГАН) та Іванною Сахно (Амелія) він сформував унікальну мову тіла кожної героїні. У тісній співпраці з координатором трюків Айзеком Хамоном було розроблено індивідуальні стилі бою – відповідно до дизайну, характеру та функцій роботів.

У постановці танцю M3ГАН знову брала участь хореографка з Нової Зеландії Кайлі Норріс, а у фінальному вигляді рухи ожили завдяки китайській робот-перформерці BARBIN. Її виступ у захопленні руху був настільки точним, що вже сам по собі виглядав як анімація.

– Її контроль над тілом був вражаючий. І якщо M3ГАН щось робить – вона має бути найкращою, – пояснює Джонстоун.

Для Амелії команда прагнула створити знаковий і тривожний рух, який міг би перевершити «підйом кобри» з першого фільму. Натхненням став акробатичний переворот гуманоїдного робота Atlas від Boston Dynamics. Але замість VFX команда знайшла справжню артистку – конторсіоністку Реджину Гегеманн, яка змогла виконати трюк у реальному житті. Це й стало «моментом Амелії» у стрічці.

До команди сиквелу приєдналася номінована на «Еммі» дизайнерка костюмів Джеріана Сан Хуан, яка отримала непросте завдання – переосмислити зовнішній вигляд оновленої, дорослішої M3ГАН. У другій частині її образ мав не лише відповідати рівню культової сукні з першого фільму — кремово-карамельної сукні з шовкової сатинованої тканини, яка стала одним із найпопулярніших костюмів Геловіну 2023 року, – але й запропонувати щось нове.

–Образ M3ГАН з першого фільму – це вже частина сучасної попкультури. Усі відразу згадують ту сукню і фірмовий бантик. Ці елементи стали частиною її візуального ДНК, яке я успадкувала в продовженні. Питання в тому – як узяти цей вже іконічний образ, пропустити через творчий міксер і створити щось нове? – розповідає Сан Хуан.

Для M3ГАН 2.0 вона створила сім нових образів – від темно-синього трикотажного костюма в стилі Брюса Лі з 70-х (бантик трансформовано у смуги-рейсинги) до ретро-котс’юта зі шкіри з сучасними деталями.

– У першому фільмі ми планували більше костюмів, але навіть один ідеальний образ було складно створити. Тож цього разу я хотів трохи «пограти в перевдягання» – як і мріє кожен середньостатистичний чоловік мого віку, – жартує режисер Джерард Джонстоун.

Проте Сан Хуан перевершила всі очікування.

– Джеріана – надзвичайно талановита і має безкомпромісно високі стандарти, – каже Джонстоун. – Її завдання було непростим: перевершити вже культовий костюм. Але це було необхідно – M3ГАН не могла залишитися в тій самій сукні. Ми черпали натхнення з ретро-естетики – зірки 50–60-х років, вічна класика. І зрештою Джеріана створила саме те, що треба.

Дивіться у кінотеатрах 26 червня!