Что почитать? ТОП – 5 классных книг от Сергея Притулы

Что почитать? ТОП – 5 классных книг от Сергея Притулы

Ведущий шоу «Где логика?» (Новый канал) рассказал о литературных произведениях, которые в последнее время произвели на него впечатление

Время от времени один из топовых ведущих Украины Сергей Притула публикует книжные рецензии на своей странице в Facebook. Недавно он поделился ТОП-5 книг, которые «проглотил» за пять дней во время февральского отпуска. И вот его подборка

Ярослав Грицак – Іза Хруслінська. «Розмови про Україну» 

Що може бути краще, ніж послухати розмову двох розумних людей. Пишу «послухати», а не «почитати», бо книга непомітно засмоктує і, в якусь мить тобі здається, що ти просто тихенько сидиш поряд із учасниками діалогу. Слухаєш і не перебиваєш. Польська журналістка та український історик вели бесіду ще в кінці нульових, і перший наклад книги вийшов у 2009 році. Проте, відтоді відбулося багато важливих подій у житті України, українсько-польських та українсько-російських відносин, тому це видання, яке читав я (2018 р.), має багато доповнень.

У центрі уваги співрозмовників стоять як Україна загалом, так і Галичина зокрема. І в багатьох речах із паном Грицаком я солідарний. Зокрема – у категоричному несприйнятті ультимативної політики Качинського в питаннях українсько-польського примирення. У його оцінках причин поразки УНР. І, звісно, у катастрофічній нестачі висвітлення ролі культурних діячів єврейського походження в житті галицького суспільства. Без юдейської складової, як на мене, скласти повноцінну картину культурного життя Галичини у XVIII-XX століттях неможливо.

Проте не завжди готовий погодитись із паном Ярославом у низці питань, які стосуються суспільних настроїв часів козацької доби. Тут на мене мають неабиякий вплив праці пані Natalya Starchenko, яка регулярно видає на-гора неймовірно цікаві факти з життя (і з судових процесів) української шляхти і просто перевертає з ніг на голову всі ті наративи, які насаджувалися нам щодо історичних процесів середньої доби як за радянських часів, так і за сучасної України. Підпишіться на неї у ФБ, не прогадаєте! І, як на мене, говорячи про ситуацію на Галичині 100-літньої давнини, несправедливо мало уваги приділено постаті митрополита Шептицького.

«TROUBLEMAKERS UKRAINE»

Чтиво «на любителя». Авторство колективне. Минулого року книгу «підігнали» футбольні хулігани, з якими вряди-годи перетинаюсь або на виїздах за Збірну, або у справах волонтерських. Навколофутбольний «движ» – це парафія, яка багатьом не зрозуміла, багатьох лякає, але… у мене є глибокий пієтет до українських ультрас.

Під час Революції Гідності саме представники «фірм» стали захисниками проукраїнських мітингів на майданах від Донецька до Одеси, від Харкова до Миколаєва. А коли окупанти посунули на Неньку, хлопці взяли зброю до рук і пішли на фронт добровольцями. Багато загинули. Підійміть хоча б список загиблих у боях за Широкіно, і ви знайдете там багато хлопців, яких до війни можна було бачити на секторі.

І, до речі, саме хулігани у 2014-му показали той приклад, якого ніяк не можуть продемонструвати українські політики. Попри всі негаразди, непорозуміння і ворожнечу, представники різних «движів» уклали перемир’я й об’єдналися перед обличчям спільного ворога – російського окупанта. І скажи мені хтось у 2013-му, що через рік-півтора я буду їхати у волонтерську подорож, коли за кермом сидить представник Дніпра, а на пасажирському – Харкова, я б засміявся і сказав, що ви несповна розуму.

Что почитать? ТОП – 5 классных книг от Сергея Притулы

У книзі багато цікавого фотоматеріалу, описи кращих бійок різних навколофутбольних колективів, спогади учасників різних «фірм», результати міжнародних «махачів» за участю українських хулзів тощо. Я, в принципі, не знаю, чи є це чтиво у вільному доступі. Але можете попитати по знайомих. У будь-якому разі книгу варто почитати, хоча б для того, щоб трохи краще пізнати філософію цього руху. Ну, і від себе – дякую хлопцям за те, що у цій книзі згадали і мене добрим словом. До зустрічі на «викотах»!

Еріх Марія Ремарк. «Час жити і помирати» 

Був у мами на Різдво, вирішив зробити ревізію батьківської бібліотеки. Тато був саме тою людиною, яка підсадила нас із братом на книги. І коли вдома з’являлась якась нова книжка, то читалася вона ледь не позмінно, а іноді черга просто визначалася «правом сильного» (так-так, братику, я нічого не забув). Ця книга на фото вирізняється з-поміж інших пошарпаністю. Так трапляється, коли книга в прямому сенсі цього слова зачитується «до дірок»! Видання 1974 року. Яке з незрозумілих мені причин залишилося непрочитаним мною ще у 90-ті.

Розписувати свої враження від Ремарка – це навіть якось вульгарно. Думаю, більшість моїх підписників знайомі з цим твором, то ж і спойлерити немає сенсу. Єдине, що зазначу, що в якийсь момент, зловив себе на думці, що так потужно про війну з наших класиків писав хіба що Багряний.

Отримав задоволення від прочитаного, особливо від фіналу. Мабуть, ближчим часом перечитаю ще раз «На Західному фронті без змін». Треба освіжити в пам’яті.

Фоззі. «Темнеет рано» 

Олександр Сидоренко, фронтмен гурту «ТНМК», людина всебічно розвинена. Про музичну творчість говорять чисельні хіти. Попри це Фоззі ще є фаховим кінокритиком, капітаном футбольної команди «ФК МАЕСТРО», зрештою, письменником. Моє знайомство з його творчістю розпочалося з книги «Winter Sport», прочитавши яку я ще тоді подумав: а що, так можна?

Якщо і є хтось в Україні, хто може так смачно передати естетику «совка» 80-х, то це Фоззі! «Темнеет рано» – не виключення! Якщо відверто, то подібного чтива в Україні достатньо. В середині нульових я із задоволенням «проковтнув» книгу Анатолія Дністрового «Пацики». Там теж був гарно прописаний зріз певного прошарку суспільства на межі розвалу «совка». Зрештою події в книзі відбувалися у Тернополі, тому мені «зайшло» аж на раз!

Проте у Фоззі є особливий дар! Він вміє прописати сюжет таким чином, що читач нашого покоління знаходить спільні знаменники зі своїм життям без прив’язки до географічної локації. Так, весь «дурдом», описаний у «Темнеет рано», стосується, насамперед, району «Новые Дома» в Харкові. Але, панове, давайте відверто: смерть Цоя, недолугість радянської системи освіти, махачі район на район, «мусорський безпрєдєл» і цінність футбольного м’яча є знайомими жителю як Харкова, так і Житомира, Чернігова чи Полтави.

«Темнеет рано» вряд чи «зайде» тінейджерам чи навіть 25-річним. Але тим, хто ще застав «совок», у цій книзі буде багато можливостей криво посміхнутися. Рекомендую!

Деніел Кіз. «Таємнича історія Біллі Мілігана»

Так, я дивився фільм «Спліт» із Джеймсом Мак-Евоєм у головній ролі. Але тоді сприйняв цей фільм просто як ще один витвір фантазії Ш’ямалана. Пізніше дізнався, що фільм ґрунтується на реальних подіях. І ось, нарешті, руки дійшли до бестселера Кіза. Діагноз «множинна особистість». 24 особи всередині однієї. Кожна із своєю статтю, IQ, віком, вміннями, рисами характеру, ба, навіть національністю.

Неймовірно захоплююче чтиво, заради якого ти пропускаєш сніданок у готелі! І це саме той випадок, коли теза, що «книга краща за фільм», виправдана на всі 100%! Не в останню чергу завдяки розкішному перекладу з англійської у виконанні Олени Стусенко! Дуже тонко і дуже читабельно!

Надеемся, что вы нашли себе книгу по душе. Приятного чтения!

Больше новостей:

«У мене є безліч «косяків», але я роблю висновки»: Сергей Притула – о совмещении работы и личной жизни