Три роки повномасштабної війни: підсумки, успіхи та втрати України
Сьогодні, 24 лютого 2025 року, минає третя річниця жорстокої війни, яку розв’язала росія проти України. За цей період наша країна здобула як важливі перемоги, так і зазнала труднощів на полі бою з ворогом. росія продовжує нищити все на своєму шляху через численні ракетні та дронові удари по інфраструктурі та мирних жителях. Попри інтенсивні бої, брак військових ресурсів і безперервні атаки по цивільних об’єктах, наші незламні воїни продовжують боротися за свою землю, свободу та суверенітет держави. Підсумки, успіхи та втрати України до третьої річниці повномасштабного вторгнення – читай на сайті Нового каналу.
Початок повномасштабної війни
24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну війну в Україні, спрямувавши основні сили на швидке захоплення Києва. У перший день росіяни намагалися захопити аеропорт Гостомель. Через цей стратегічний об’єкт планувалося перекидання великих десантних сил. Для окупантів Гостомель був ключовою точкою для наступу на столицю. Та українські війська і спецназ не дозволили просунутися далі, завдавши серйозних втрат російським підрозділам і знищивши велику кількість техніки ворога. Це стало однією з перших великих перемог українських військ.
Друге за величиною місто України, Харків, росіяни планували атакувати за декілька днів, намагаючись оточити його з різних напрямків. Ракетні удари, масовані артилерійські обстріли та спроби десантування на околицях міста – не змогли зламати дух військових і місцевих жителів. Харків витримав численні атаки. Українські війська, зокрема територіальна оборона, змогли не тільки зупинити наступ, але й у травні 2022 року відкинути ворога від міста, звільнивши його околиці.
Одним з найбільш символічних етапів війни став Маріуполь. Стратегічне місто на південному сході України. Окупанти намагалися захопити його швидко, оскільки це давало б їм контроль над морським коридором до Криму та важливими промисловими об’єктами. 86 днів тримали оборону та протистояли силам ворога воїни полку «Азов». Захисники Маріуполя завдали серйозних втрат російським військам, але не змогли уникнути оточення. У травні 2022 року українські сили змушені були скласти зброю за наказом командування. Оборона Маріуполя стала символом героїзму і мужності, а завод «Азовсталь», на території якого перебували захисники, увійшов в історію як місце безпрецедентної боротьби. Багато бійців потрапили в полон, але їхня стійкість і самопожертва залишаються прикладом для майбутніх поколінь.
Переглянути цей допис в Instagram
Найгучніші спецоперації українських спецслужб
Операція зі звільнення острова Зміїного
Одна з найбільш значущих військових спецоперацій України – звільнення острова Зміїного, який знаходиться в Чорному морі. Острів був захоплений російськими силами 24 лютого 2022 року. Вони використовували його для установки радіолокаційних станцій, що дозволяло росіянам моніторити активність на Чорному морі, а також розмістили на острові свої військові підрозділи. Перша велика відповідь сталася після того, як українські прикордонники відповіли на вимогу росії здаватися фразою «Русский военный корабль, иди на х*й!». Українські збройні сили, зокрема Головне управління розвідки розробили комплексний план для звільнення острова. Операція включала точні удари артилерії, ракетами та безпілотниками по російських ракетних установках і техніці, розміщених на острові, використання морських сил для блокування підходів до острова. 30 червня 2022 року стало відомо, що російські війська покинули острів Зміїний.
Фото Facebook/Arut Papoian
Знищення флагмана Чорноморського флоту рф – крейсера «Москва»
У квітні 2023 року ГУР провела операцію по знищенню флагмана Чорноморського флоту росії, крейсера «Москва». Українські військові випустили ракети «Нептун» по кораблю. Спецоперація була результативною з високою точністю. Оскільки українські розвідники вдало координували цю атаку, використовуючи точну інформацію про розташування «Москви». Вибухи на борту корабля призвели до його затоплення, а сам корабель був сильно пошкоджений. Це було одне з найбільших досягнень українських військових, яке викликало широкий міжнародний резонанс.
Фото Mike Right / Twitter
Операції по підриву Кримського мосту
Гучна спецоперація, проведена українськими спецслужбами – підрив Кримського мосту, який стався у жовтні 2022 року. Вибух на автодорожній частині та залізничній колії зруйнував частину мосту. Цей вибух серйозно порушив російську логістику, оскільки міст був ключовим транспортним шляхом для постачання ресурсів до окупованого Криму та на південний фронт. У липні 2023 року відбувся ще один підрив Кримського мосту. Цього разу на залізничній частині. За оцінками, цей підрив стався завдяки застосуванню дронів або точних ракет. Пошкодження цього стратегічного об’єкта стало важливим етапом у руйнуванні транспортних та постачальних шляхів росії.
Атаки на російські нафтопереробні заводи
Українські БПЛА активно атакували російські нафтопереробні заводи, завдаючи значних фінансових втрат та зменшуюючи постачання пального для російської військової техніки. У червні 2024 року безпілотники атакували Рязанський, Краснодарський, НПЗ в Новошахтинську, Астраханський заводи. Атаки на нафтопереробні заводи завдали значних фінансових та матеріальних збитків. Перебої в постачанні пального сповільнили логістику армії рф і ускладнили мобільність її військ.
Фото із соцмереж
Окуповані території
За офіційними даними, станом на кінець лютого 2025 під контролем росії 20 % території України. Сюди входить майже повна окупація Луганської області, значні частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Крім того, росія продовжує утримувати контроль над окупованою з 2014 року Автономною Республікою Крим.
Курська операція
6 серпня 2024 року ЗСУ розпочали контрнаступальні дії на території Курської області рф. На меті було перенесення бойових дій на територію росії, зокрема в Курську область, щоб знизити загрозу з боку цього напрямку та створити «буферну зону». Завдяки успішній операції, вдалося убезпечити міста Суми та Харків від окупації. Станом на початок січня 2025 року росія втратила 38 тис. військових та понад 1 тис. одиниць техніки. А в полон вдалося взяти понад 800 російських військових. У вересні 2024 року близько 11-12 тисяч північнокорейських військових були направлені для посилення російських сил на Курщині. За даними ВВС, до середини січня 2025 року, КНДР втратила приблизно 4 тисячі осіб серед своїх військ, з яких близько тисячі загиблих. За повідомленнями західних ЗМІ, ці втрати стали наслідком «дезорганізації та відсутності згуртованості» в лавах КНДР, і наразі їх військові фактично відведені з лінії фронту. Однак голова ГУР України, Кирило Буданов, у коментарі для The War Zone зазначив, що в Курській області все ще знаходяться близько 8 тисяч північнокорейських військових, і Україна наразі намагається визначити, чи дійсно це відведення, чи просто тимчасове зниження активності. 31 січня 2025 року внаслідок успішного удару ЗСУ по російському командному пункту в Рильську, на північний захід від Суджі, загинули десятки російських і північнокорейських офіцерів, про що 2 лютого повідомив Володимир Зеленський.
Фото з відкритих джерел
Втрати ворога
За три роки повномасштабної війни в Україні ворог втратив:
- приблизно 867 180 особового складу,
- танків – 10168,
- бойових броньованих машин – 21151,
- артилерійських систем – 23582,
- РСЗВ – 1296,
- засоби ППО – 1081,
- літаків – 370,
- гелікоптерів – 331,
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 26428,
- крилаті ракети – 3064,
- кораблі /катери – 28,
- підводні човни – 1,
- автомобільної техніки та автоцистерн – 38334,
- спеціальна техніка – 3757
До третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, ситуація на фронті залишається напруженою. За три роки Україна пройшла шлях від оборони до масштабних контрнаступів і вже досягла значних успіхів. Наші воїни ЗСУ звільнили частину окупованих територій, зокрема південь і схід, продовжують захищати ключові стратегічні напрямки. Незважаючи на труднощі, Україна продовжує боротися за свою незалежність та територіальну цілісність, наближаючись до важливої мети – відновлення повного контролю над своїми кордонами. Війна ще не завершена, та багато залежить від подальших дипломатичних зусиль, військових дій та міжнародної підтримки.
Фото Getty Images, Укрінформ
Текст підготувала Вікторія Гутніченко
