У мирному житті Павло Євчук писав комедійні сценарії та продюсував серіали Нового каналу. Тепер він волонтерить та допомогає ЗСУ
Більше місяця росія веде війну проти України, бомбить міста та розстрілює мирних жителів. Проте українці продовжують хоробро тримати опір — хтось пішов у ЗСУ та ТрО, хтось лікує поранених, хтось готує на всіх. А хтось — волонтерить, як сценарист серіалу Нового каналу «Будиночок на щастя» і креативний продюсер «Полкану» Павло Євчук.
— Перший день війни застав мене у моїй квартирі в Ірпіні. Я почув вибухи й подумав, що це просто залякування. Не хотів лишати у квартирі свій диван, який шукав чотири місяці та був дуже радий покупці. З перших днів хотів знайти своє місце в цьому невеличкому хаосі та бути корисним країні. Разом із друзями в рідному Рівному ми допомагали всім, чим лише могли: укомплектовували ЗСУ, купували бронежилети та тепловізори. Пізніше почали розподіляти, хто, кому і як буде допомагати. Одні допомагали з транспортом по Україні, інші — по Європі. Я займався і продовжую займатися пошуком і купівлею автомобілів для ЗСУ, а також підготовкою цих машин до воєнних дій, — розповів Павло. — Також шукаю деталі для військової техніки й передаю військовій частині.
Мертві окупанти, як заспокійливе: історія воєнної журналістки Ірини Рибакової
У Павла та його друзів-волонтерів був великий запит на розвантажувальні жилети, тож вони вирішили шити їх самотужки. Відкрили в Рівному чотири швейні цехи, закупили матеріали та фурнітуру. Продали вже близько 300 таких жилетів, а запит був на дві тисячі.
— Зараз ще починаємо шити плитоноски. Мій друг у Рівному виливає плити, які тримають кулі калібру 5,45 та 7,62 — вони вже врятували життя людям у Києві. Також ми допомагаємо біженцям. В одному з гуртожитків, куди приїхали люди з Бучі, Ірпіня, Гостомеля, організували ОСББ, вибрали голову, знайшли там електрика, сантехніка і таким чином облаштували власний окремий будинок, — сказав Євчук. — У них є чат, куди вони пишуть про всі проблеми та потреби. Нещодавно, наприклад, попросили мене купити машинку для стрижки — там з’явився барбер, який усіх безкоштовно стриже. Багато хто просить допомогти знайти їм роботу в Рівному, кілька жінок я влаштував у наш швейний цех — вони шиють розвантажувальні жилети.
Зруйнована квартира, але з’єднані серця: історія кохання від команди «Ревізори на порозі»
У волонтерстві сценариста щодня вражають люди. Наприклад, якось Павло купив дідусю палицю, аби йому було зручніше ходити, а той… пішов з нею у військомат!
— Ще одні бабуся з дідусем, які оселилися в гуртожитку, віддали на потреби армії новий телефон, який вони купили для онучки. Сказали, що їй зараз він не потрібен, потім куплять новий, — поділився враженнями продюсер. — Були, щоправда, і не дуже приємні враження: якось люди дізналися, що я волонтер, і чотири дні просили мене купити німецький котячий наповнювач обов’язково з зеленою етикеткою! Щодня телефонували: «А зараз знайшов? А тепер? Котик не може сходити в інший!»
Після перемоги України Павло насамперед планує обійняти всіх рідних і друзів. А потім разом із ними вирушити в подорож.
— Спершу ми покатаємося Україною, обов’язково заїдемо в Чорнобаївку, а потім — у Європу, відкривати для себе світ, — додав він.