Педан жив на шість гривень на день, Тищенко підробляв тренером дзюдо, а Шабанов співав серенади

16.11_День студента_Сергей Притула_ - копия

Завтра, 17 листопада, – Міжнародний день студента. Ведучі Нового каналу згадали веселі роки навчання у вишах і поділилися своїми спогадами про життя у гуртожитку.

Педан жив на шість гривень на день, Тищенко підробляв тренером дзюдо, а Шабанов співав серенади / 2 фотографии

Олександр Педан. Найголовніше у студентські роки – знайти друзів.

– Я навчався у Хмельницькому університеті управління та права і грав одночасно за три команди КВК, – розповідає ведучий реаліті «Екси». – З цим у мене пов'язано більшість приємних спогадів про студентські роки. Як ми, наприклад, за шість гривень добових їздили виступати. Нам вистачало цих грошей і на їжу, і на дискотеки. Пам'ятаю, як повертався до університету і просився на перескладення іспитів. У той час вперше навчився домовлятися. Викладачі, звісно, говорили, що тут мені не університет культури, та все одно йшли назустріч. Так я успішно закінчив перший курс і перевівся на бюджетну форму навчання. Було весело. Зараз із упевненістю можу сказати, що найголовніше у студентські роки – знайти друзів.

123

Сергій Притула. Незабутні враження.

– Якось у студентські роки прийшов святкувати Новий рік до дівчини, яка запросила до себе в гості, і яка мені дуже подобалась, – згадує ведучий Нового каналу. – Розраховував на романтику. Прийшов. А там купа її п’яних друзів, включно з хлопцем, з яким вона зустрічалася. Дуже незабутні враження.

569-

Анна Жижа. покинула навчання заради роботи

– Я – нетиповий студент, оскільки навчалася у рідному місті й жила в вдома, – усміхається ведуча проекту «Ревізор із Тищенком». – Вступаючи до університету, побоювалася, що не пройду конкурс на бюджетне відділення, тому вступила одразу на комерційне, щоб не нервувати. Але так склалося, що вже на першому курсі я працювала на радіо і на місцевому телебаченні. І змогла оплачувати своє навчання самостійно.

Найяскравіший спогад про навчання – я його покинула заради роботи на третьому курсі. Та за рік відновилася на заочне відділення.

Андрій Шабанов побудував рок-готель з апартаментами Елвіса Преслі і Міка Джаггера

5 наївних запитань Олександру Педану про гори

16.11_День студента_Николай Тищенко

Микола Тищенко. Ходив із дипломатом і трилітровою банкою з їжею

– У студентські роки переді мною стояв складний вибір: вибрати спорт, яким серйозно займався з дитинства і вступити до відповідного вишу, або ж піти в якусь іншу професію, яка допомогла б створити власну справу, – каже ведучий Нового каналу Микола Тищенко. – Я обрав факультет «будівельні машини та обладнання» у тоді ще КІБІ, і жодного разу не пошкодував! Це дуже допомогло мені у будівництві ресторанів.

У студентські роки я був у збірній університету з дзюдо, і паралельно тренував хлопців. Тренерська робота приносила мені перші гроші і талони на харчування. Так і ходив – з дипломатом, трилітровою банкою з їжею і спортивною сумкою з кімоно (сміється).

8906

Катя Павлюченко: Жити в гуртожитку? Хай Бог милує!

– Я зараз вчетверте студентка, – зізнається ведуча «Таємного агента» Катерина Павлюченко. – Навчаюся на психолога. А коли лише приїхала до Києва, у мене була мрія вступити до університету Шевченка. Побачила цей червоний корпус – і зрозуміла, що це моє. І вступила! Жила в гуртожитку на вулиці Єреванській. Це були веселі роки, але я швидко зрозуміла, що гуртожиток – не моє. Він мене напружував. Я активна людина, але не тусовочна. Гулянки проходили повз мене, мені було значно цікавіше пізнавати щось нове у сфері журналістики. До того ж, я завжди любила чистоту. Тому поживши в гуртожитку пару років, з'їхала на квартиру. Всі роки навчання я б там не вижила, хай Бог милує!

Педан жив на шість гривень на день, Тищенко підробляв тренером дзюдо, а Шабанов співав серенади / 2 фотографии

Андрій Шабанов. Є що згадати, та нічого дітям розповісти.

– У студентські роки в гуртожитку не жив, але часто там бував, – розповів ведучий «Таємний агент. Пост-шоу» Андрій Шабанов. – Я одесит, і жив удома, але всі близькі друзі були хто з області, хто з Молдавії, з Грузії, і жили у гуртожитку. Наші історії з розряду – є що згадати, та нічого дітям розповісти. Якось одному з моїх друзів батьки передали чималеньку суму грошей. Я приїхав у гості, і ми там поспілкувалися – добряче так, «почитали конспекти». Потім вирішили погуляти. Мені після «читання конспектів» дуже хотілося співати. Почав співати, як зараз пам'ятаю, саундтрек із «Бременських музикантів» «Луч солнца золотого». Серенада була для дівчат, які, врешті-решт, вийшли на балкон. Але тут чи то хтось із вахтерів викликав наряд, чи то міліція просто проходила повз – і веселощі скінчилися! Це зараз смішно, а тоді нам погрожували відрахуванням з університету. Коли почали погрожувати, я намагався втекти! Міліціонери, мабуть, подумали, що я маю, що ховати. Наздогнали, збили з ніг, і почали лупцювати. А потім нас повели у витверезник – пішки півтора кілометра. Пощастило, що гроші, що їх батьки передали моєму другу, були в нього з собою! Запропонували. Спочатку вони відмовлялися. Сказали, що наше позбавлення від правосуддя коштує втричі дорожче! І лише дійшовши до дверей витверезника, сказали: «Гаразд, давайте скільки є – і валіть звідси!» Отака чудова історія.

4568

Іра Хоменко: Як не треба вчити дискретну математику

– Я навчалася у Політехнічному, – згадує ведуча «Ревізор: Магазини» і «Таємний агент. Пост-шоу». – І, хоч сама й не жила в гуртожитку, але перед сесією завжди ходила туди до друзів. Там ми «підтягували» одне одного, виконували завдання, писали курсові та ін. Якось, пам'ятаю, прийшла до подружки на пару годин вчити дискретну математику. А пішла... наступного ранку. Просто прийшли друзі-соратники з усього гуртожитку. Зрозуміло, ніхто дискретну математику так і не зробив!