Те, що потрібно: «Тихі ігри» з дітьми на карантині від Світлани Ройз

Відсидіти вдома кілька тижнів карантину непросто всім, але найважче доводиться батькам маленьких дітей, які вже через кілька днів мріють посидіти пару хвилин у тиші і спокої. Але для того, щоб отримати омріяний відпочинок від шуму, зовсім не обов’язково навіть іти в сусідню кімнату, можна просто влаштувати малюкам час «тихих ігор». Так, такі бувають! І дитячий психолог Світлана Ройз на своїй сторінці у Facebook докладно розповіла про тихі ігри і те, як потрібно з дитиною домовлятися про правила.

Отже, запам’ятовуємо, записуємо, зберігаємо: 15 «тихих ігор» з дітьми від Світлани Ройз:

  • Пульт управління. На подушечках пальців дитини малюємо фломастером «кнопку гучності». Наприклад, на вказівному пальчику червоним кольором ставимо крапку – це «голосніше», а на безіменному синім кольором – це «тихіше». Тренуємося, пропонуємо сказати слово, наприклад, «мама» або ім’я дитини, натискаємо кілька разів на пальчик. Дитина говорить слово з різною гучністю в залежності від кількості «кліків» і кольору «кнопки». Доводимо до найбільшої гучності, а потім зупиняємо на потрібній. Коли дитина знову почне говорити голосніше, усміхаючись, торкаємося його «кнопки» або просимо, щоб він сам торкнувся.
  • Граємо в «шпигунів», у мишок і кота. Мишка має тихееенько, беззвучно пробратися і щось заздалегідь продумане у нас схопити.

  • Диригенти. Змахуємо рукою вгору – це сигнал інструментів «грати голосніше», рукою вниз – знижуємо гучність, збираємо руку в кулак – мовчання. Даємо можливість дитині теж побути диригентом.
  • Пишемо букви в рядок. Від маленької до величезної. (Букви Р, З, Ж). І, навпаки, від величезної до маленької. Просимо дитину дивитися на літери, вимовляти звуки, підвищуючи або знижуючи гучність (що менша буква, то тихіший звук і навпаки)

  • Кожні кілька годин – дві хвилини тиші. Призначаємо дитину головною. Її завдання, коли продзвонить будильник, подати всім сигнал «Слухаємо тишу».
  • Самі починаємо говорити пошепки. Дитина буде віддзеркалювати нас. Або граємо у «Шепітуньки» – розмови в родині лише пошепки

  • Складаємо всі гучні голоси у вазу. Вони там не змішуються. Коли хочеться сказати голосно, свій голос потрібно «взяти» з вази
  • Пантоміма – гра у «крокодила»
  • Спілкуватися мовою жестів (можна придумати свою сімейну мову). Це проста «мова», де кожна буква – окремий жест – зрозумілий і для дітей 4-5 років.
  • Граємо в оперу. Не говоримо, а співаємо (спів сприймається іншому)
  • Перетворення. Говоримо, як маленькі ліліпутики, мишки або мурашки (а потім – як велетні або слони)
  • Улюблена гра 🙂 «мовчанка» – хто перший скаже слово, той програв.
  • «Передаємо думки на відстані». Потрібно вгадати, хто про що подумав і що сказав.

  • Якщо в суперечці діти кричать одночасно, дайте всім прапорці, папірці з їхніми іменами, будь-які предмети, щоб діти їх піднімали, коли хочуть «взяти слово».
  • Споруджуємо плювачки (трансформація вербальної агресії) і плюємо паперовими кульками в ціль (у відро, мішень).

Але (обов’язково!) Домовляємося про час, коли можна кричати.

Ось такі ось «тихі ігри» пропонує Світлана Ройз влаштовувати зі своїми дітьми. Це відмінний спосіб урізноманітнити дозвілля, навчити малюка чогось нового й отримати жадані хвилини тиші, не ховаючись від власного чада.

Фото: IStock

В тему:

Лайфхаки від Сергія Притули: чим зайняти дітей на карантині

 Які фільми подивитися під час карантину через коронавірус

Карантин до літа: продовжили до 1 червня чи це фейк?