Коли Великдень 2020? Дати католицького та православного Великодня

Великдень

Великдень – одне з найбільших християнських свят, що святкує воскресіння Ісуса Христа. Католики та православні відзначають його у різні дні. З чим це пов’язано, як відрізняються традиції різних гілок християнства – читай далі в матеріалі. 

Коли католицький Великдень 2020?

У 2020 році католицький Великдень припадає на 12 квітня. Увечері, напередодні свята, в храмах запалюють благодатний вогонь. Він символізує світло, що Божий син подарував людству. Великоднє богослужіння – це особливо урочистий процес: він починається або закінчується хресним походом. Священики оспівують жертву Христа, якого розіп’яли за людські гріхи, і закликають до життя за релігійними канонами. Під час вечірнього великоднього богослужіння в костьолах запалюють пасхал – річну свічку храму. Вогонь від нього віруючі розносять по домівках. Православний Великдень у 2020 святкується пізніше – 19 квітня.

Чому дати католицького та православного
Великодня не збігаються?

Великдень 2020

У 325 році в місті Нікеї відбувся перший Вселенський собор в історії християнства (або Нікейський собор). Тоді було прийнято рішення святкувати Великдень у першу неділю після весняного рівнодення та повного місяця. Так як ці події не мають постійної дати, християнський Великдень – «пересувне» свято з часовими рамками від 4 квітня до 8 травня. Чому ж дати католицького та православного Великодня не збігаються? Розбіжності виникли ще в XVI столітті у зв’язку з введенням григоріанського календаря. Католики перейшли на нього і таким чином змінили систему літочислення. А православні залишилися вірними Юліанському календарю. Так і виникли розбіжності в датах віншувань релігійних свят, які інколи сягають  13 днів і більше.

Традиції католицького Великодня

Традиції святкування Великодня у католиків та православних багато в чому збігаються. Наприклад, дотримання Великого посту та Страсного тижня. Віруючі обмежують харчування і розваги та приділяють більше часу молитвам. Таким чином вони віншують жертви Христа заради спасіння людства. Проте піст у католиків має значні послаблення: триває не так довго і більшість часу дозволяється вживати молочні продукти.

Ще одна спільна традиція: Великдень – сімейне свято. Родина збирається разом, відвідує месу у церкві та продовжує святкування вдома за великоднім застіллям. З цього дня піст офіційно завершується, тому дозволені м’ясні страви. Основні атрибути святкового католицького столу – індичка, фарбовані яйця та здобний хліб. У різних католицьких країнах цей хліб по-різному готується та називається. У Польщі – мазурек (пісочний пиріг із фруктовою чи горіховою начинкою), в Британії – хрестові булочки (здоба, на вершечку якої вирізається хрестик), в Іспаніх – Мона де Паскуа (торт з шоколадом та мигдалем, прикрашений шоколадними зайчиками та крашанками). З часом традиційні для православної гілки варені яйця у католицькій традиції стали замінювати шоколадними у яскравих обгортках.

традиції католицького різдва

Традиції святкування Великодня у католиків мають ще одну особливість – у них є Великодній Кролик, який приносить яйця. Історія його появи має багато легенд. За одною, це відголоски язичництва. Ніби-то зла богиня Естер зачаклувала курку у кролика. За іншою, кролик – це символ родючості. Дослідники традицій так і не знайшли єдиного пояснення. Проте віруючі і не засмучуються. Адже Великодній Кролик забавляє дітей. Він приносить до кожного дому корзинку з шоколадними смаколиками й ховає їх вдома чи на подвір’ї. А буває, що розсипає шоколадні яйця у різних місцях. І малеча пускається на пошуки, потім насолоджуючись знахідками.

У правосланих основна страва – Паска, а не індичка. І теж є великодні забавки, хоч і без Кролика. Традиційно за столом сім’я влаштовує змагання – «яке варене освячене яйце найміцніше?» Двоє людей обирає по крашанці й починає вдаряти їх одна об одну зі словами «Христос Воскрес» – «Воістину Воскрес». Те, що не тріснуло від удару – крашанка-переможець.

Звичайно, християнські традиції змінилися під плином часу, проте основна ціль залишилася незмінною – сіяти добро та берегти сім’ю та рідних.

Фото – pixabay.com