Чому хвилина мовчання – це важливо. Пояснює психологиня

Для багатьох хвилина мовчання це нова традиція. Для когось – офіційний ритуал чи вшанування пам’яті загиблих. Але з погляду психології місія хвилини мовчання значно глибша. Методистка проєкту «Незламна мама» від «Фонду Маша» Ольга Коптєва вважає, що це – хвилина відновлення суспільства. І ось чому.

Ви зупиняєтеся під час хвилини мовчання? А люди навколо? Поки що для багатьох українців хвилина мовчання – формальність. Та для родин загиблих це не просто частина розпорядку чи офіційний жест. Це момент, коли суспільство може показати: ми пам’ятаємо тих, кого втратили, і бачимо тих, хто продовжує жити з цією втратою.

– Часто можна почути: «Тим, хто загинув, уже байдуже». Можливо, ми ніколи не дізнаємося, що відчувають ті, кого вже немає поруч. Але точно знаємо, для кого ця хвилина має величезне значення. Це матері, які втратили синів, батьки, які поховали дітей, дружини та чоловіки, які втратили своїх партнерів, і діти, які більше ніколи не дочекаються близької людини з війни, – пояснює методистка програми психоемоційної підтримки жінок та їхніх дітей, що постраждали від війни, Ольга Коптєва.

Особливо важливою хвилина мовчання може бути для дітей, які пережили втрату. Уявіть дитину, яка втратила батька. Вона йде вулицею о дев’ятій ранку і знає, що її тато загинув, захищаючи країну. І раптом бачить, як люди навколо зупиняються. Машини завмирають. Перехожі замовкають.

– Для когось це лише хвилина. Але для цієї дитини це може бути розумінням: «Мого тата пам’ятають. Його жертва не забута», – пояснює Ольга Коптєва.

Діти, які пережили втрату, нерідко ставлять дорослим запитання, на які важко знайти правильні відповіді: «Чому інші тата вдома, а мій загинув?», «Заради чого він віддав життя?». Ще боліснішими можуть бути необережні або жорстокі слова, які знецінюють їхню втрату.

У таких ситуаціях суспільство може дати дитині відповідь не словами, а власними діями.

Коли під час хвилини мовчання люди проходять повз, не зупиняються і продовжують свої справи, дитина теж це бачить. Вона може подумати: «Якщо ніхто не зупинився, значить, мого тата вже забули. Значить, його жертва була неважливою».

Але коли ми зупиняємося, ми говоримо зовсім інше: ми пам’ятаємо загиблих, бачимо біль їхніх близьких і визнаємо ціну, яку вони заплатили.

– Для людини, яка переживає втрату, дуже важливо відчувати, що її біль не залишається лише її особистою справою. Коли суспільство помічає і розділяє цей біль, людині легше переживати горе, поступово відновлювати довіру до інших і до світу, – говорить психологиня «Фонду Маша». – Саме тому хвилина мовчання – це не лише про пам’ять. Вона ще й про підтримку тих, хто залишається жити з цією пам’яттю щодня.

Одна хвилина не поверне загиблих. Але вона може стати важливою хвилиною підтримки для тисяч людей, які щодня живуть із болем втрати.

Сьогодні в Україні тисячі дітей ростуть без батька чи матері. Тисячі жінок втратили чоловіків. Тисячі батьків поховали своїх дітей. І кожен з нас може дати їм простий, але важливий сигнал: «Ви не самі».

– Хвилина мовчання – це можливість сказати близьким загиблих: «Ми пам’ятаємо. Ми бачимо ваш біль. Ми поруч». Іноді така проста дія має значно більше значення, ніж нам здається, – наголошує Ольга Коптєва.

Але значення цієї традиції виходить за межі особистої підтримки. Коли одночасно зупиняється вся країна – Захід, Схід, Північ і Південь – між людьми виникає відчуття спільності. Ми на одну хвилину робимо спільну дію, згадуємо тих, кого втратили, і визнаємо спільну ціну цієї війни.

Тому хвилина мовчання може бути не лише актом пошани до загиблих, а й маленьким щоденним кроком до відновлення суспільства.

– Психологічне відновлення відбувається не лише в кабінеті психолога. Воно відбувається і тоді, коли людина бачить, що її біль визнають, її втрату пам’ятають, а поруч є інші люди. Коли ми всі зупиняємося на хвилину, ми створюємо саме такий простір спільної пам’яті та підтримки, – говорить методистка програми «Незламна мама». – Тому хвилина мовчання – це не лише про пошану, а про відновлення суспільності, єдності нашого країни. Це мовчазна підтримка одне одного.

Бо країна відновлюється не лише тоді, коли відбудовує міста. Вона відновлюється і тоді, коли не дозволяє болю окремої людини залишитися непоміченим. І тоді хвилина мовчання перестає бути просто хвилиною тиші. Вона стає щоденним нагадуванням про те, що ми пам’ятаємо, вдячні й залишаємося поруч одне з одним. 

Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся, помічаєте за собою зриви на близьких, тривалу пригніченість, втому чи втрату ресурсу – зверніться по допомогу до Центру ментального відновлення «Незламна» від ГО «Фонд Маша». Щоб отримати допомогу, напишіть у будь-який месенджер +380951470209 або заповніть форму за посиланням: https://forms.gle/3BcLFQXwAu2dJjKr8