«Іноді відмова говорить про тебе більше, ніж згода»: ексклюзивне інтерв’ю Катерина Білик для Нового каналу
Катерина Білик, українська модель та фіналістка конкурсів краси, дала ексклюзивне інтерв’ю Новому каналу, у якому розповіла про підтримку дітей із Харківщини, які створили для неї особливу сукню «Сад життя», ставлення до ролей зі стереотипами про українок та відмову від міжнародних співпраць через позицію щодо війни. Читай в ексклюзиві Нового каналу.
Як ви познайомились з дітьми Харківщини, які готували для вас сукню з соціальним підтекстом?
Мені написали самі діти. Вони були дуже щирі, відкриті, по-дорослому чесні. І це мене справді глибоко зачепило. Я відчула, що це не просто історія про сукню. Це історія про дітей, які через творчість намагаються сказати світу: «Ми є. Ми мріємо. Ми хочемо майбутнього».
Це діти-переселенці з Харківщини, серед яких є ті, хто навчається в метро та укриттях. Але при цьому вони не втратили здатність мріяти. Вони хочуть бути дизайнерами, створюють красу й думають про майбутнє. Для мене це було дуже зворушливо.
Чим для вас є особлива саме сукня, підготовлена дітьми Харківщини?
Ми назвали її «Сад життя», і ця назва дуже точно передає сенс цієї історії. Мене найбільше зворушило те, що діти, які через війну знають, що таке навчатися в метро чи укриттях, намалювали не страх або темряву. Вони намалювали квіти, тварин, міфічних істот — цілий сад, наповнений життям і надією.
Для мене ця сукня не про моду заради моди. Вона про дітей, які попри все продовжують мріяти. Про Україну, яка продовжує творити.
Чи підтримуєте зв’язок з юними дизайнерами?
Так, і для мене було принципово, щоб ця історія не закінчилася лише одним виходом у сукні.
Тому ми запустили річний курс для юних дизайнерів, і я повністю взяла на себе його фінансування. Діти зможуть вчитися, працювати з ескізами, тканиною, формою, кольором, а в кінці курсу створити власний мерч. Для мене важливо, щоб після цієї історії в дитини з’явився наступний крок і відчуття, що в неї вірять.
Чому одразу відгукнулись на пропозицію? Чому для вас важливо підтримувати дітей саме зараз?
Я відгукнулась одразу, тому що відчула в цій історії щось дуже щире. Це була справжня дитяча мрія й чесне бажання бути почутими. Для мене важливо підтримувати дітей, бо саме вони зараз найбільше потребують не лише безпеки, а й віри в себе. Іноді один шанс або момент уваги можуть дуже сильно вплинути на дитину.
Особливо зараз, коли війна намагається забрати у дітей нормальність, важливо повертати їм можливість творити, мріяти й бачити, що дорослі в них вірять.
Позицію свого ставлення щодо жінок та українок ви продемонстрували у відмові Netflix від ролі. Чи не було роздумів погодитись?
Коли ти чуєш назву такої платформи, звичайно, розумієш масштаб можливості. Але для мене важливо, яку історію я розповідаю і який образ допомагаю закріпити.
Якщо роль будується на дешевому стереотипі про українку чи східноєвропейську жінку, то для мене це компроміс із собою. Я не хочу заходити в міжнародний простір через образ, за який мені потім буде соромно. Іноді відмова говорить про твою позицію набагато більше, ніж згода.
Чи є кіно, блогерство та медійність інструментом комунікації зі світом про війну в Україні?
Так, безумовно. Сьогодні медійність — це реальна сила. Для мене важливо використовувати свою аудиторію не лише для красивих фото чи особистого бренду.
Якщо є можливість говорити зі світом про Україну, про війну, про дітей і людей, які потребують допомоги, — цим потрібно користуватися. Не всі читають політичну аналітику, але можуть побачити коротке відео, інтерв’ю чи образ — і через це відчути Україну ближче.
Саме тому ви відмовили відомому реп-виконавцю?
Так. Мені написали з офіційного акаунта Jason Derulo з пропозицією знятися у відео. Але потім я побачила інформацію, що він виступав у москві, зокрема перед російськими військовими. Для мене це був принциповий момент. Я відповіла, що не можу погодитися на участь, але готова розглянути співпрацю, якби з їхнього боку був чіткий публічний жест на підтримку України.
У відповідь мені написали, що «музика поза політикою». Але я так не вважаю.
Для вас важлива позиція людей щодо України при виборі співпраці?
Так, для мене це принципово важливо. У мене загинув троюрідний брат Вадим Жеребило, захищаючи Україну. Тому для мене війна — це не абстрактна тема. Це моя родина, мій особистий біль.
Я живу в Києві й проживаю цю реальність щодня. І коли після чергового обстрілу ти думаєш, що твоє життя може закінчитися, дуже дивно чути фрази на кшталт «музика поза політикою». Так, кар’єра важлива. Але є ситуації, де принципи важливіші.
У вас багато фанатів в Америці та Європі. Складається враження, що ви часто буваєте за кордоном.
Так, у мене справді велика частина аудиторії з Америки та Європи, але я постійно живу в Україні, у Києві. Я не дивлюся на війну з безпечної відстані. Я живу в цій реальності щодня — з тривогами, обстрілами та нічними вибухами. Тому для мене все, що відбувається з Україною, — це не тема «для контенту». Це моє життя.
Чи питають шанувальники про пережиті обстріли?
Так, особливо іноземна аудиторія. Мені часто пишуть: «Ти в безпеці?», «Як ти це переживаєш?». Люди бачать мене на зйомках чи подіях і не завжди одразу усвідомлюють, що за кілька годин до цього я могла сидіти в коридорі під час тривоги. Але для мене важливо, що люди питають. Це означає, що їм не байдуже.
Що для вас сьогодні найважливіше у вашій публічності?
Для мене сьогодні важливо, щоб моя публічність мала сенс. Я хочу використовувати свою медійність не лише для себе, а й для України, для дітей, жінок, військових і важливих історій, які не можна залишати в тиші.
Я люблю моду, кіно й зйомки. Але сьогодні для мене краса — це не втеча від реальності. Це спосіб показати, що ми живі. Що Україна жива. Що навіть після болю й втрат ми продовжуємо творити й підтримувати одне одного.
