Священник-блогер про віру в Бога від час війни, та чи можна проклинати росіян
У новому підкасті Петра Заставного на YouTube отець Роман Демуш, священник греко-католицької церкви, блогер та батько, відповів на запитання підписників про ставлення церкви до війни, віру в Бога, коли вмирають діти та місію українських військових.
«Як можна вірити в Бога та його існування, коли вмирають діти, та існує таке зло?»
– Якщо не зараз вірити в Бога, то коли? Це не абстрактна відповідь. Віра та надія в Бога є тими ресурсами, які дозволяють в ці жахіття, які тримають нас. Бог не винен в тому, що москалі нас вбивають. Бог не винен в тому, що російські військові гвалтують українських жінок та знущаються з наших дітей. Ви спитаєте мене, де Бог? Страждає разом з нами. Він перший постраждав на хресті, він помер за людину. Він взяв відповідальність за своє творіння. Бог дарував людині свободу, кожен з нас несе відповідальність за те, що він робить. І росіяни, військові, путін – відповідальні за жахіття війни. Війна – це трагедія. Це найбільше безглуздя, яке спотворює природу людину. Тому що людина вбиває людину. Через це втрачає людську подобу. Ми говоримо про нелюдську поведінку агресора. Як вірити в Бога в такий час? Бог є гарантом справедливості. Він єдиний, хто може дати нам надію, що той, хто несправедливо нас вбиває, буде покараний. Бог дає нам віру в те, що добро, правда переможе. Бо він є тією правдою. Він є абсолютним добром. Він помер та воскрес, дав нам тим самим надію на вічність. На жаль, зло є наслідком гріха. Але за це несе відповідальність людина, яка робить це зло.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
«Як церква ставиться до солдат російських та до наших, українських, які також повинні вбивати, щоб захистити свій дім?»
– Треба розрізняти напад і захист. Це не про справедливу війну. Це про право на життя. Наші військові – вони воїні світла, вони захищають своє. Ми говоримо про моральні категорії добра і зла. Бо зло –це гріх, це свідомий і добровільний переступ божої волі. Є природне право захищати своє життя. Наші воїни роблять діло милосердя, вбиваючи зло, що воно не наробило ще більше зла.
«Чи гріх – проклинати русню?»
– Гріх проклинати.
