«Вона лежала і плакала»: як діти Олександра Педана переживають війну

Як діти Олександра Педана переживають війну

Ведучий Нового каналу зізнався, як говорить з 5-річним сином Маріком, і як сприйняла початок війни 17-річна донька Лєра

Два місяці в Україні триває повномасштабна війна, яку розпочала росія. У це досі складно повірити навіть дорослим. А ще потрібно пояснити дітям… У кожного з батьків, звісно, свій підхід. Ведучий Нового каналу, батько 17-річної Лєри та 5-річного Маріка Олександр Педан, який зараз із сім’єю в рідному Хмельницькому, поділився своїм досвідом.

Як діти Олександра Педана переживають війну

– Зараз діти потребують найбільше нашої уваги. А ще дуже чітко відчувають ситуацію, – каже він. – З перших днів ми говоримо з Маріком і пояснюємо все, як є. Він ставить запитання: «Чому росіяни нападають на Україну?» А я не маю відповіді. Не можу йому пояснити, бо ніхто не може це пояснити. Просто кажу, що з якоїсь причини вони нас незлюбили й бомблять. У нас була ситуація, коли він на планшеті дивився ігри. І натрапив на таку, де герой сідає в танк і переїжджає машину. Марік одразу: «Тато, це так роблять росіяни?» Діти все розуміють. Лєрі ще складніше було сприйняти ситуацію. Я скажу, що навіть гірше, ніж Маріку. Зізнаюся, траплялися моменти, коли донька просто лежала і плакала. Вона довше відходила. Зараз активно займається вибором університету. Її завдання – зрозуміти, куди вона хоче вступати. Я вважаю, дітей треба побільше завантажувати справами, займати активностями, щоб вони відволікалися.

«Знай своїх»: Олександр Педан знімає YouTube-проект про волонтерство під час війни

Спортивний рух Олександра Педана Junior запустив всеукраїнські онлайн-уроки фізкультури

Телеведучий порадив налаштовувати дітей на світле майбутнє. Він вірить, що таким воно й буде. Побоюється лише одного:

Як діти Олександра Педана переживають війну

– Я не хочу, щоб цих діток називали потім, як наших бабусь та дідусів, «дітьми війни». Щоб вони не почувалися знедоленими, – каже Педан. – Хочу, щоб вони були «діти майбутнього», «діти України», «діти нашої перспективи». Повірте, вони будуть ними! Будуть кращими! Треба не згущувати фарби, а говорити позитивні речі, налаштовувати їх на щасливе майбутнє.